Історія краю

Пологівський район Запорізької області утворений 7 березня 1923 року згідно з постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету. 23  березня 1923 року  було  утворено  Пологівський  районний  виконавчий  комітет. Адміністративним центром району стало місто Пологи.
Історія  Пологівського  краю  починалася  ще  в  1770  році,  коли  за  наказом імператриці Катерини ІІ  на  території  сучасного  Пологівського  району  почалося  будівництво  Кирилівської  фортеці,  яка  була  центральною  в  Дніпровській  лінії  укріплень.

Першими  поселенцями  на  території  нинішнього  району  були  відставні  солдати  з  родинами,  які  наглядали  за  будівництвом  фортеці. Перші  села  краю  заснувалися  переселенцями  з  Київської, Полтавської, Чернігівської  губерній. Одне  за  одним  виникали  нові  населені  пункти: с. Кінські  Роздори – 1771р., с. Гончарила - Воскресенка – 1775р., с. Федорівка – 1779р., с. Басань – 1790 р., с. Решетилівське – 1790р., с. Вербове – 1790р., с. Новогригорівка – 1795р., слобода Нові Пологи – 1795р., с. Семенівка – 1799р. В  1887 році  як  грабарський  пункт  виникло  селище Пологи.

У 1904  році  станція Пологи  стала  важливим  залізничним  вузлом, було відкрито  рух  поїздів  за  маршрутом Катеринослав – Бердянськ, Олександрів – Волноваха. Пологівці  брали  участь  в  революційних  подіях 1905 року, на  залізничній  станції  та  майже  в  кожному  населеному  пункті  виникали  соціал-демократичні  гуртки, проходили  страйки. На  протязі  1917-1920 років  по  району  прокотилися  хвилі  громадянської  війни. У 1922 році  в  Новофедорівці  організовується  одне  з  перших  в УСРР  колективних  господарств – комуна "Авангард", яка  стала  одним  із  передових  колективних  господарств  республіки.  Одночасно  з  реформуванням  району  розвивалося  і його  народне господарство, створювалися  сільгоспартілі, розвивалась  промисловість  району. У 1924  році  геологами  Харківського  тресту "Союзкаолін"  проводиться  розвідка  покладів  каоліну  на  території  району. Спочатку  їх  запаси  були  визнані  у 7 млн. тонн, пізніше, у 1971 році – в обсязі 17,7 млн. тонн. І вже  у 1926  році  запрацювала  копальна  біля  хутора Янцево, тут  почали  видобувати  каолін і вогнетривку  глину підземним  способом.  На  промислову  основу  Приазовське  рудоуправління  перейшло  у  1929  році,  коли  видобуток  проводився  відкритим  способом.
У 1928  році Пологи  стали  селищем  міського  типу  і  водночас  були   перейменовані  в  Чубарівку  на  честь  видатного  земляка Власа  Яковича  Чубаря,  який  протягом  30 –ти років  займав   високі  посади  в  українському  уряді.
У 1929  р. розпочинає  свою  діяльність  Магедівський  хлібоприймальний  пункт,  працює  Новокарлівська  паперова  фабрика,  заснована  ще  в 1913 році. У  селищі Пологи  діяв  цегельний  завод,  депо, 2  млини, олійниці. Створюється  машинно-тракторна  станція, яка  вже  в  перший  рік  свого  існування  мала 24  трактори, 5 автомашин, 6 молотарок.

У 30-ті  роки  було  вжито  заходів  щодо  ліквідації  безграмотності  і  не писемності  серед  населення. З  цією  метою  у  районі  при  школах,  організаціях  і  підприємствах  створюються  спеціальні  курси. У  селищі  діяло  дві  семирічні та  три  початкові  школи,  в  яких працювало  48  педагогів  та  навчались  820  учнів. З 1931 року  почало  діяти ремісниче  училище ( в подальшому СПТУ – 13),  в  якому  готували  кадри  для  роботи  на  залізниці.  Центром  культурного  життя  були  клуб  залізничників,  клуб  колективіста  на  300  місць,  народний  будинок  культури  з залом для глядачів на 600 місць. Районна  бібліотека  володіла 12-тисячним  книжковим  фондом і  обслуговувала  за  рік  близько 2,5 тисячі  читачів. Про  здоров'я  населення  піклувалася  залізнична лікарня  на  50  ліжок, дитяча  консультація, діяв  ветеринарний  пункт.

Постановою Всеукраїнського центрального виконавчого комітету від 7 березня 1923 року було утворено Пологський район.

У жовтні 1928 року виселок Пологи віднесено до категорії селищ міського типу та перейменоване в Чубарівку (на честь земляка, першого голови українського уряду Власа Яковича Чубаря). 

У жовтні 1933 року  до  Чубарівського  району  було  приєднано с. Новокарлівку (Новокарлівська сільська рада),  яка  на  той  час  входила  до  Оріхівського  району.

20 травня 1933 року центр  Чубарівського  району  перенесено  до с. Гуляйполе, та  вже  17  лютого  1935 року  знову  повернуто  до  Чубарівки.

У грудні 1938 року селище міського  типу Чубарівка  віднесено  до  категорії  міст  районного  підпорядкування  і  водночас йому було повернуто  стару  назву – Пологи (Пологський район).

У січні 1963  року с.Новогригорівка (з 10.11.1963 с.Григорівка) Чернігівського району приєднане до Семенівської сільської ради Пологського району.

З 8 жовтня 1966 року Пологський район перейменовано на Пологівський район.