Історія краю

До Великої Жовтневої Соціалістичної Революції це був Олександрівський повіт Катеринославської губернії.

7 березня 1923 року Постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого комітету №308 п.7 утворений Михайло-Лукашівський район з волостями: Андріївська, Новогупалівська, Михайло-Лукашівська, Свистуново-Петровська. 10 грудня 1924 року центр перемістився в с.Софіївка і район став називатись Софіївським.

З 1935 році по 1939 роки район називався Красноармійським, з 1939 – Червоноармійським, а з 1966 – Вільнянським.

Основною історичною подією району стала Велика Вітчизняна Війна. За роки війни на різних фронтах воювало більше 8 тис. жителів району, 5588 загинули в боях. За бойові подвиги 2328 чоловік нагороджено орденами і медалями Радянського Союзу; 9 чоловік стали Героями Радянського Союзу.

 За роки війни фашисти відправили в Германію 4136 мирних жителів, 448 чоловік були розстріляні фашистами в колишньому Ароновому саду.

На честь подвигу 773 радянських воїнів, що загинули під час звільнення району від німецько-фашистських загарбників в районному центрі збудований Меморіал Слави, який являє собою стелу, 4 бюсти Героїв Радянського Союзу, пам’ятник воїнам – афганцям, 48 братських могил.

За трудові подвиги в тилу і післявоєнне відродження рідного краю 1200 земляків були відзначені трудовими нагородами.

Пам’ятників архітектури на території району не має. Стародавні кургани – найголовніший вид археологічних пам’ятників, які розташовані на всій території району. Це поширена форма стародавніх місць-захоронень – кладовища з могилами без наземних споруд. На території району знаходяться 142 земляних кургани, що стоять на державному обліку. З’явилися вони в четвертому столітті до нашої ери і датуються кінцем 14 століття нашої ери. Широкі степи північного і південного Причорномор’я протягом багатьох століть були основною територією кочових племен скіфів, сарматів, хазар, кіммерійців.