Гаряча телефонна лінія Запорізької обласної державної адміністрації+38 0800 503 508
Гуманітарний штаб Запорізької області

Новини

Ювілей Національного історико-культурного заповідника „Хортиця»

4 жовтня 2005 - 20:30

 

           18 вересня 1965 року завдяки ініціативі і при безпосередній участі запоріжців М.П. Киценка, С.М. Кириченка, академіка П.Т. Тронька (м. Київ), та за підтримки громадських організацій, зокрема письменників М.Рильського, П.Тичини, О. Гончара та ін. вийшла постанова Ради Міністрів України № 911 “Про увічнення пам’ятних місць, пов’язаних з історією запорозького козацтва”, якою територія острова Велика Хортиця в м. Запоріжжя була оголошена Державним історико-культурним заповідником.

 

6 квітня 1993 року Державному історико-культурному заповіднику на о. Хортиця було надано статус Національного. До його складу входять острів Хортиця і прилеглі до нього острови та скелі Байда, Дубовий, Ростьобін, Три Стоги, Середня, Близнюки, урочище Вирва на правому березі Дніпра. Загальна площа заповідника становить 2359,34 га. На його території виділені чотири функціональні зони з різним режимом використання: природно-заповідна, захисно-рекреаційна, рекреаційна та господарська.

 

Нині заповіднику відводиться особлива роль у справі відродження духовності українського народу. Нова влада повернулася обличчям до проблем Хортиці. Неодноразово на острові побував Віктор Ющенко, інші високі посадовці держави. З нагоди ювілею Президент України В. Ющенко та Прем’єр-Міністр України Ю. Єхануров надіслали вітальні адреси колективу Національного заповідника. Вручаючи їх генеральному директору заповідника Костянтину Сушку голова облдержадміністрації Юрій Артеменко наголосив, що відродити острів є першочерговим завданням обласної влади, бо  Хортиця – неоціненна перлина не лише нашого краю, а й всієї України і навіть Європи. «Треба прибрати сміття не лише з її території, а й з наших душ»,-  зазначив губернатор.  

 

Острів Хортиця – найбільший острів на р. Дніпро (довжина 12,5 км, найбільша ширина - до 2,5 км). Це єдина комплексна історико-культурна та природна пам'ятка, що охоплює період історії людства від доби палеоліту (35 тис. р. до н.е.) до XX ст. Зважаючи на свою унікальність, заповідник «Хортиця» занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, як пам'ятка національного значення. На його території розташовано більше 100 пам’яток археології та історії. Серед них найбільшу історико-культурну цінність мають місцезнаходження та поселення кам'яного віку; середньостогівські поселення мідної доби (IV-III тис. до н.е.); укріплення та численні поселення, курганні та ґрунтові могильники, святилища епохи бронзи (ІІІ-ІІ тис. до н.е.); скіфські поселення, городище, могильники та переправа (VI-IV ст. до н.е.); селища ранньослов’янського часу (черняхівська культура), літописне давньоруське поселення „Протолче” Х-XIV ст.; укріплення ХVІ ст. на о. Байда; козацькі зимівники ХVІІІ ст.; корабельня, фортифікаційні споруди, судові стоянки та численні гідроархеологічні пам’ятки 1736-1739 років.

 

Хортиця – найкрасивіший і найбагатший острів Дніпра. Його унікальність полягає в рідкісному сполученні на одній території різноманітних природних комплексів: найцінніші на сьогодення цілинні степи, байрачні та плавневі ліси, цінна наскальна рослинність, рідкі та зникаючі види рослин, в тому числі релікти та ендеміки р. Дніпро, пам'ятки геології, включаючи виходи найдавніших докембрійських кристалічних порід. 

 

Рослинний світ острову на сьогодні налічує близько 1100 видів вищих судинних рослин, серед яких 39 занесені до Червоної книги України, 11 - до Європейського Червоного списку, 10 - до Зеленої книги України.

 

На острові Хортиця зареєстровано 670 видів безхребетних тварин, 34 види з яких занесено до Червоної книги України та 291 вид хребетних тварин, 35 з яких занесені до Червоної книги України.

 

14 жовтня 1983 року на території Державного історико-культурного заповідника на о. Хортиця був відкритий Музей історії міста Запоріжжя. Авторами проекту музейного комплексу є група архітекторів під керівництвом М.А. Жарікова та В.Г. Стефанчука. Над оформленням експозиції музею працював український радянський художник-монументаліст, заслужений діяч мистецтв УРСР А.В. Гайдамака. З часу створення музею в експозиції показувалась історія краю від найдавніших часів до сучасної доби. Історії запорозького козацтва був присвячений лише один розділ експозиції.

 

            Національне відродження та посилення інтересу до вивчення запорозької тематики у 1980-х роках зумовили перепрофілювання музею в Музей історії запорозького козацтва.

 

Сьогодні експозицію Музею складають такі розділи: "Запорізький край у найдавніші часи", "Запоріжжя в період Київської Русі", "Запоріжжя в козацькі часи", "Заселення Запорозького краю в к.XVIII-XX ст.", діють чотири діорами: "Битва київського князя Святослава", "Військова рада на Січі", "Будівництво Дніпрогесу ім. Леніна", "Визволення м. Запоріжжя 14 жовтня 1943 року" та виставки.

 

Важливим етапом для розбудови Національного заповідника “Хортиця” стало прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження заходів щодо розвитку Національного заповідника “Хортиця” на 2001 – 2005 рр.”, розроблення Генерального плану розвитку заповідника та прийняття Указу Президента „Про невідкладні заходи щодо розвитку Національного заповідника „Хортиця”.

 

            Сьогодні у заповідника багато питань, які потребують негайного вирішення. Зокрема, на завершальній стадії знаходяться роботи з отримання Державного акту на право постійного користування землею. У напрямку охорони природного середовища о. Хортиця головним завданням Служби режиму заповідника є впорядкування території та дотримання режиму заповідності о. Хортиця.

 

У напрямку науково-дослідної роботи планується: проведення науково-пошукових археологічних та гідроархеологічних експедицій з метою виявлення, обстеження, з'ясування характеру та стану збереженості цінних пам'яток на території о. Хортиця та акваторії р. Дніпро; проведення комплексних робіт по консервації, реконструкції та музеєфікації найбільш цікавих пам’яток; відтворення історичного ландшафту та природного середовища о. Хортиця.

 

З метою здійснення науково-дослідної роботи в галузі вивчення та дослідження історико-культурного середовища о. Хортиці передбачається створення мережі науково-дослідних центрів:

 

- Центру дослідження історії запорозького козацтва;

 

- Центру підводних досліджень;

 

- лабораторії експериментальних досліджень та реставрації.

 

У напрямку рекреаційної діяльності планується провести реекспозицію існуючого Музею історії запорозького козацтва, здійснити будівництво історико-культурного комплексу "Запорозька Січ" та  створити систему нових експозиційних центрів:

 

- Музей судноплавства та суднобудівництва,

 

- Музей природи,

 

- Музей археології.      

 

З метою популяризації історії запорозького козацтва  планується встановлення символічних знаків. Розробка нових екскурсійних турів, поновлення та реконструкція мережі існуючих автозупинок пішохідних доріг створять умови для розвитку туризму в регіоні.

 

 

                                   Прес-служба облдержадміністрації

Читайте також

«Шкільні ліги – більше, ніж змагання»: розпочато територіальний етап з баскетболу серед юнаків

ПРОЗОРІСТЬ ТА ПІДЗВІТНІСТЬ: ПРОАНАЛІЗОВАНО ТЕНДЕРИ НА ПОНАД 100 МЛН ГРИВЕНЬ

СБУ встановила ще 2 зрадників, які допомагають країні-агресору підтримувати окупаційний режим на території Запорізької області

Радіаційний фон в контрольних точках Запорізької області

406 ударів по 7 населених пунктах Запорізької області окупанти завдали впродовж доби

Звернення Володимира Зеленського наприкінці 763-го дня війни

Налагоджуємо співпрацю між Запорізькою областю та Атлантичною Луарою

Обласна влада та «Карлсберг Україна» продовжують співпрацю в Запорізькій області

Державні нагороди сім’ям полеглих воїнів вручив голова Запорізької обласної державної адміністрації Іван Федоров

Радіаційний фон в контрольних точках Запорізької області

Учениці гімназії №93 готові до великої волейбольної битви «Пліч-о-пліч»

386 ударів по 7 населених пунктах Запорізької області окупанти завдали впродовж доби