Контроль і моніторинг за законністю публічних закупівель та освоєнням бюджетних коштів є запобіжними заходами неефективному використанню коштів, необґрунтованим рішенням і діям замовників, у т.ч. притягненню до відповідальності винних.
Основні контролери у сфері закупівель визначені ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон): Державна аудиторська служба України, Антимонопольний комітет України, Рахункова палата України, кожний з яких контролює публічні закупівлі у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Водночас, виходячи з норм законодавства, повноваженнями контролювати закупівлі та/або впливати на їх проведення наділені вищезазначені 9 органів контролю (див. схему).
Усі вони діють у межах своїх повноважень, окремі з них можуть лише надавати замовникам рекомендації та вчиняти певну превентивну функцію, аби не допустити порушення.
Замовники, члени їх тендерних комітетів мають знати який орган які функції може виконувати і вчасно реагувати на усі рекомендації.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку)
Здійснює свої повноваження відповідно до вимог:
- ст. 8 Закону;
- Положення про Мінекономрозвитку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, зі змінами.
Так, Мінекономрозвитку:
- є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель;
- розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань публічних закупівель;
- щороку готує та подає до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Рахункової палати України звіт, що містить аналіз функціонування системи публічних закупівель;
- узагальнює практику закупівель, у т.ч. міжнародну, вивчає, узагальнює та поширює світовий досвід з питань закупівель;
- надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель;
- надає на власному інформаційному ресурсі безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель;
- інформує громадськість про політику та правила публічних закупівель тощо.
Державна аудиторська служба України
Контролює дотримання законодавства у сфері закупівель через інспектування, моніторинг, перевірки закупівель. У своїй діяльності керується:
- ст.ст. 7 і 7-1 Закону;
- Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, зі змінами;
- Порядком проведення перевірок державних закупівель Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 631 (наразі до цього нормативного акта підготовлені зміни, які знаходяться на затвердженні у Мін’юсті).
Антимонопольний комітет України (АМКУ)
АМКУ контролює створення конкурентного середовища та захищає конкуренцію у сфері закупівель відповідно до норм:
- Закону України «Про Антимонопольний комітет України»;
- ст.ст. 7, 8 і 18 Закону.
АМКУ має неупереджено і ефективно розглядати скарги у сфері публічних закупівель, захищати права та законні інтереси осіб, пов’язаних з участю у процедурах закупівлі.
Рахункова палата України
Контрольні повноваження та порядок діяльності Рахункової палати у сфері закупівель визначають:
Рахункова палата, яка спеціально створена для контролю за надходженням та витрачанням коштів Державного бюджету України, перевіряє публічні закупівлі за допомогою державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) і предметом її перевірки не можуть бути закупівлі за кошти місцевих бюджетів та власні кошти підприємств.
Якщо службовці Рахункової палати виявили порушення, вони складають протокол про адміністративне правопорушення за ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП) або передають матеріали для перевірки правоохоронним органам.
Державна казначейська служба України. (Казначейство)
Контрольні функції Казначейства визначені у:
- ч. 2 ст. 7 Закону;
- Положенні про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, зі змінами.
Казначейство проводить оперативний контроль закупівель під час реєстрації та оплати договорів та у визначених Законом випадках вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника.
Так, до проведення оплати за договором про закупівлю Казначейство перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі.
Якщо набрало законної сили рішення суду про визнання результатів торгів недійсними, Казначейство має право зупиняти платежі за договором вже на етапі виконання договору.
В інших випадках (відсутність документів, відміна чи призупинення процедури закупівель тощо) – не допускає реєстрації договору та проведення платежів з рахунка замовника безпосередньо під час закупівельного процесу.
Національна поліція України
Національна поліція України, в особі Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі – Департамент), здійснює контроль за публічними закупівлями в межах повноважень, які визначені:
Департамент провадить превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень. Законодавчо він не обмежений в можливості аналізувати як надпорогові, так і допорогові закупівлі.
Національна поліція України може обмінюватися інформацією про можливі порушення з іншими держорганами. Наприклад, поінформувати Держаудитслужбу чи Рахункову палату України про потребу провести перевірку, якщо недостатньо підстав відкрити кримінальне провадження, а реакції від замовника на лист-рекомендацію не має.
Прокуратура
Прокуратура має захищати загальні інтереси суспільства та держави, як то передбачено:
Усі замовники, які створені на базі державного чи комунального майна, функціонують для задоволення потреб держави та її громадян, у т.ч. проводять закупівлі для забезпечення потреб держави у певних товарах, роботах, послугах. У разі незаконної закупівлі держава ризикує їх не отримати або отримати за цінами вище ринкових чи неякісні. І це стосується як допорогових, так і надпорогових закупівель.
Щоб не допустити таких ситуацій, прокуратура звертається з позовом до суду. Прокуратура розпочинає розслідування як за заявою/повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, так і у разі самостійно виявленої інформації.
Служба безпеки України (СБУ)
СБУ є одним із суб’єктів забезпечення національної безпеки держави Україна. Національна безпека охоплює питання економічної безпеки. Раціональне, вчасне і ефективне забезпечення потреб замовника через проведення процедури закупівлі трактується як економічна безпека.
До завдань СБУ також входить попередження, виявлення, припинення і розкриття злочинів та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
Тож СБУ може виконувати як превентивну функцію через звернення до замовника до завершення закупівлі, так і каральну – через відкриття досудових розслідувань.
Відповідні завдання СБУ визначені у:
- ст.ст. 3, 19 Закону України «Про національну безпеку України»;
- ст. 2 Закону України «Про службу безпеки України».
Відповідно до пункту 5.3 Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби (ДКРС) та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого наказом ГоловКРУ, МВС, СБУ та Генпрокуратури від 19.10.2006 № 346/1025/685/53, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1166/13040, у разі виявлення порушень законодавства ревізією, проведеною не за зверненнями правоохоронних органів, ревізійні матеріали, у яких зафіксовано порушення, що передбачають кримінальну відповідальність або містять ознаки корупційних діянь, передаються до правоохоронного органу в повному обсязі у визначені Порядком строки. Якщо такою ревізією виявлено порушення законодавства, за які не передбачено кримінальну відповідальність або які не містять ознаки корупційних діянь, орган ДКРС письмово інформує про такі порушення правоохоронні органи.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ)
Одна з новостворених структур, уповноважених на подолання корупції, яка діє на підставі норм:
- Закону України «Про національне антикорупційне бюро України»;
- ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Запорізька облдержадміністрація
Запорізька облдержадміністрація, в межах повноважень, проводить поточний моніторинг допорогових публічних закупівель, що здійснюють апарати та структурні підрозділи обласної і районних державних адміністрацій та інформує останніх про виявлені недоліки/помилки в їх закупівельній діяльності.
Моніторинг здійснюється згідно з вимогами розпорядження голови облдержадміністрації від 03.03.2017 № 94, зі змінами, головною метою якого є досягнення в області максимальної економії та ефективності допорогових публічних закупівель, здійснення їх відкрито та прозоро, на засадах добросовісної конкуренції і недискримінації учасників, об’єктивної, неупередженої оцінки їх пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням у цій сфері.
Матеріал підготовлений з використанням статті Марти Гоголь (юрист «Transparency International Україна», проект DoZorro) «Контроль у сфері закупівель: хто, коли і як», розміщеної у щомісячному спеціалізованому журналі «Держазакупівлі» (№ 7, липень 2018 року).
