Запорізька обласна державна адміністрація

Державна реєстрація іноземних інвестицій.

Згідно із пунктом 1 статті 13 Закону України від 19.03.1996 №93-96-ВР „Про режим іноземного інвестування”, пунктом 2 Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій (далі – Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 №928, пунктом 1 розпорядження голови Запорізької облдержадміністрації від 03.09.1996 №555 „Про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій в області” державна реєстрація внесених іноземних інвестицій здійснюється управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрації у порядку, що визначається зазначеним Положенням.

При цьому державна реєстрація іноземних інвестицій є не обов'язком іноземного інвестора, а є його правом ; проте, незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг та гарантій, передбачених Законом України „Про режим іноземного інвестування”.

Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється на підставі документів, поданих іноземним інвестором або уповноваженою ним в установленому порядку особою, а саме:

лист-звернення з проханням здійснити державну реєстрацію фактично внесеної іноземної інвестиції;
Інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвестиції у трьох примірниках (згідно із Додатками 1, 2 до цього Положення) з відміткою держаної податкової інспекції за місцем здійснення інвестиції про її фактичне внесення (згідно із Порядком підтвердження органами державної податкової служби інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій та векселів, виданих під час увезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 29.06.2005 №238 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 14.07.2005 №756/11036);
документи, що підтверджують форму здійснення іноземної інвестиції (засвідчені копії установчих документів: Установчий договір, Статут підприємства, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, Довідка про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Державного комітету статистики України; договори (контракти) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності);
документи, що підтверджують вартість іноземної інвестиції (засвідчені копії):
1. при майнових внесках:
  - вантажна митна декларація;
  - проформа-інвойс;
  - акт прийому-передачі майна на баланс підприємства з іноземними інвестиціями або окремий баланс сторін, що провадять спільну інвестиційну діяльність на підставі укладеного договору;
2. при грошових внесках:
  - довідка банку про зарахування коштів на рахунок підприємства з іноземними інвестиціями або окремий рахунок сторін, що провадять спільну інвестиційну діяльність на підставі укладеного договору;
  - меморіальний валютний ордер;
документ, що свідчить про внесення заявником плати за реєстрацію (у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340 грн): 50% - до обласного бюджету; 50% – до Державного бюджету України).

Орган державної реєстрації розглядає подані документи протягом трьох робочих днів і приймає рішення про реєстрацію іноземної інвестиції або про відмову в ній. Відмова в державній реєстрації іноземних інвестицій можлива лише у разі, коли здійснення цієї інвестиції суперечить чинному законодавству України, або подані документи не відповідають вимогам Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій. При цьому думка органів державної влади про недоцільність здійснення іноземної інвестиції ні в якому випадку не є підставою для відмови в державній реєстрації такої інвестиції.

Державна реєстрація іноземної інвестиції здійснюється шляхом присвоєння інформаційному повідомленню про внесення іноземної інвестиції відповідного номера. Перший примірник інформаційного повідомлення повертається заявникові як підтвердження факту державної реєстрації іноземної інвестиції, другий – надсилається Міністерству фінансів України, третій – залишається в органі, що здійснив її реєстрацію.

Державна реєстрація іноземної інвестиції діє протягом усього періоду функціонування інвестиції. У разі повної або часткової репатріації іноземної інвестиції за кордон іноземний інвестор або уповноваженим ним особа повинні повідомити про це відповідний орган державної реєстрації, про що останнім робиться відмітка на інформаційному повідомленні та відповідний запис у журналі обліку державної реєстрації внесених іноземних інвестицій. Інформаційне повідомлення із зазначеною відміткою подається відповідним органам, установам у разі вивезення (переказу) іноземної інвестиції за кордон відповідно до законодавства.

Державна реєстрація договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора.

Згідно із пунктом 3 статті 24 Закону України від 19.03.1996 №93-96-ВР „Про режим іноземного інвестування”, пунктом 3 Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.1997 №112, пунктом 1 наказу Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 20.02.1997 №125 „Про заходи МЗЕЗторгу щодо забезпечення виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.1997 №112” державна реєстрація договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора здійснюється управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрації.

Варто підкреслити, що державна реєстрація Договорів є підставою для здійснення іноземної інвестиції за такими Договорами.

Державній реєстрації підлягають договори (контракти) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності (далі – Договори), не пов'язаної зі створенням юридичної особи, укладені відповідно до законодавства суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України за участю іноземного інвестора.

Для державної реєстрації Договору суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України - учасник Договору, якому доручено ведення спільних справ учасників, або уповноважена ним в установленому порядку особа, подає такі документи:

лист-звернення з проханням здійснити державну реєстрацію Договору;
Інформаційна картка Договору за встановленою формою та згідно із Порядком заповнення інформаційної картки та картки державної реєстрації договору (контракту) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затвердженим наказом МЗЕЗторгу від 20.02.1997 №125;
договір (контракт) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора (оригінал і копія), засвідчені в установленому порядку;
засвідчені копії установчих документів суб'єкта (суб'єктів) зовнішньоекономічної діяльності України: Установчий договір, Статут підприємства, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, Довідка про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Державного комітету статистики України;
документи, що свідчать про реєстрацію (створення) іноземної юридичної особи (нерезидента) в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо). При цьому ці документи повинні бути засвідчені відповідно до законодавства країни їх видачі, перекладені українською мовою та легалізовані у консульській установі України, якщо міжнародними договорами, в яких бере участь Україна, не передбачено інше. Зазначені документи можуть бути засвідчені також у посольстві відповідної держави в Україні та легалізовані в Міністерстві закордонних справ України. У цьому контексті варто зазначити, що з метою спрощення процесу визнання іноземних документів 5 жовтня 1961 року в Гаазі було підписано Конвенцію, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. Згідно з її положеннями на документах, вироблених (виданих) компетентними органами однієї держави та призначених для використання на території іншої, проставляється спеціальний штамп – апостиль, що є єдиною формальністю, якої можна зажадати для здійснення всієї процедури легалізації. Тим самим держави-учасниці Конвенції скасовують вимоги дипломатичної і консульської легалізації іноземних офіційних документів. При цьому підпис, печатка і штамп, проставлені компетентними органами на апостилі, використовуються на території будь-якої з цих держав (на сьогодні до Конвенції приєдналися понад 90 країн світу, до яких належить більшість європейських та американських країн). До речі, для України Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних, набула чинності 22 грудня 2003 року (Закон України „Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів” прийнято 10 січня 2002 року);
відповідний дозвіл (ліцензія), якщо згідно із законодавством України цього вимагає діяльність, що передбачається Договором;
документ, що свідчить про внесення заявником плати за державну реєстрацію Договору (у розмірі шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн): 100% перераховується до Державного бюджету України).

Орган державної реєстрації розглядає подані документи протягом двадцяти календарних днів і приймає рішення про державну реєстрацію Договору або про відмову в ній. У здійсненні державної реєстрації Договору може бути відмовлено, якщо:

умови Договору не відповідають законодавству України;
до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України, який подав лист-звернення про реєстрацію Договору, застосовані санкції згідно із статтею 37 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”;
існує заборона на передбачений вид спільної діяльності згідно із законодавством України.

У разі прийняття рішення про державну реєстрацію Договору заявнику видається Картка державної реєстрації Договору (контракту) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора та робиться відмітка про державну реєстрацію на оригіналі Договору. Один примірник Картки та копія Договору залишаються в органі державної реєстрації. Три примірника Картки видається суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності України: перший примірник він подає до митних органів для митного оформлення відповідного майна, другий – до державної податкової інспекції за місцем знаходження українського суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, третій – залишається у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України.