План дій з візової лібералізації Україна отримала від ЄС на саміті Україна-ЄС, який відбувся 22 листопада 2010 року. Відповідно до його методології, Європейська Комісія має регулярно звітувати про його виконання Європейському Парламенту та Раді міністрів ЄС.
9 лютого Європейська Комісія та Європейська служба зовнішньої дії опублікували другу доповідь щодо поступу, який робить Україна у виконанні Плану дій з візової лібералізації. Доповідь оцінює результати, досягнуті станом на листопад 2011 року.
Висновки доповіді класифікуються за чотирма блоками: 1) безпека документів, зокрема питання біометрики; 2) питання нелегальної міграції, зокрема реадмісії; 3) громадський порядок та безпека; 4) зовнішні відносини та засадничі права.
Доповідь вказує на «обмежений поступ» у першому блоці (безпека документів, зокрема питання біометрики). Україна «не завершила створення правових рамок для видачі автоматично зчитуваних біометричних міжнародних паспортів, які би дотримувалися найвищих стандартів Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO)». Доповідь нагадує, що Президент України не підписав закону «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України», який створював би правові рамки для запровадження документів з електронним чіпом, що містить біометричні дані.
Коментуючи поступ у другому блоці (питання нелегальної міграції, зокрема реадмісії») інституції ЄС стверджують, що Україна «ухвалила всі необхідні закони та створила інституційні рамки» у сфері управління кордонами, але «потребує більших зусиль для зміцнення співпраці між різними агенціями».
Крім того, Україна «у дуже стислі строки ухвалила правові рамки та створила інституційні рамки» у сфері управління міграцією та імплементації міграційної політики. «Утім, потрібно здійснити додаткові дії», зокрема «ухвалити додаткові правила, закони та підзаконні акти»; «певні прогалини також присутні у розробці всебічної Національної стратегії управління міграцією».
У сфері надання притулку «присутня потужна законодавча база, яка переважно узгоджується з європейськими та міжнародними стандартами». Утім, «деякі важливі положення вимагають модифікації; крім того, існує потреба узгодження положень в інших пов’язаних законах із новим законодавством, а також в ухваленні відповідних підзаконних актів».
У третьому блоці (сфера громадського порядку та безпеки) доповідь говорить про «певний поступ в ухваленні необхідних правових рамок». Україна ухвалила правові рамки з боротьби проти організованої злочинності, зокрема відповідну Стратегію; але потрібен ще План дій, який міститиме «реалістичні часові рамки, чітко визначені відповідальні структури, бюджет, людські ресурси, індикатори успішності, процес моніторингу та всі відповідні залучені сторони».
Водночас доповідь говорить про «обмежений поступ» у боротьбі проти корупції. «Загалом, ухвалене законодавство у цій сфері залишається неповним і в деяких аспектах двозначним; воно не досягає повної відповідності вимогам відповідних інструментів Ради Європи та ООН». Національна антикорупційна стратегія, ухвалена в жовтні 2011 року, «містить радше загальні вектори подальших дій та не торкається кількох украй важливих питань»; крім того, в Україні «досі немає відповідного Плану дій».
У сфері захисту даних Україна здійснила «серйозний перший крок» - ратифікувала Конвенцію № 108 та її додатковий протокол, а також уперше ухвалила закон про захист персональних даних. Утім, Україна досі потребує «покращення законодавчих рамок» та унезалежнення наглядового органу, що відповідає за цю сферу.
Щодо четвертого блоку, який стосується зовнішніх відносин та засадничих прав, інституції ЄС говорять про «певний поступ», зокрема ухвалення кількох важливих поправок до норм, націлених на усунення необґрунтованих перепон для свободи руху всередині України. Водночас доповідь вказує на потребу «подальшої законодавчої роботи», яка потрібна для інтеграції положень про права людини та засадничі свободи в українське законодавство. «Ратифікація більшості відповідних міжнародних конвенцій та інкорпорація їхніх цінностей та принципів до Конституції, саме по собі недостатнє», - йдеться у доповіді. «Ефективна реалізація цих принципів вимагає ухвалення спеціального законодавства, а також гармонізації наявного законодавства з положеннями ратифікованих договорів та міжнародних конвенцій».
У підсумках доповіді інституції ЄС наголошують, що План дій з візової лібералізації є «важливим інструментом для поступу реформ у сфері юстиції та внутрішніх справ, а також поза її межами». Щойно Україна подасть додаткову інформацію та нові роз’яснення, інституції ЄС підготують нову доповідь, а також «ширшу оцінку можливих міграційних та безпекових наслідків майбутньої лібералізації візового режиму для українських громадян, що подорожують у ЄС». На основі цих висновків ЄС ухвалить рішення, «чи починати оцінку другого набору критеріїв, відповідно до методології Плану дій з візової лібералізації».
