Зайняте населення області у 2003 році становило 860 тис. осіб, у т.ч. чисельність штатних працівників 516,2 тис., військових - 7,4 тис., за цивільно-правовими договорами працювали 11,8 тис. осіб, на малих підприємствах - 74,4 тис., в громадських організаціях - 0,8 тис., в інших сферах економічної діяльності - 249,4 тис., з них самозайняті - 65 тис. осіб.
Із загальної кількості працездатних осіб працездатного віку студенти вищих навчальних закладів становили 94,3 тис., у т.ч. 53,1 тис. осіб навчаються за денною формою; матері, які виховують дітей у віці до 3 років і які не перебувають у трудових відносинах – 21,3 тис.; безробітні (визнані за методологією МОП) - 89 тис.; 111 тис. осіб – це трудящі-мігранти, ті хто працюють без оформлення трудових відносин, зневірені тощо.
Сьогодні джерелами інформації щодо стану ринку праці служать: дані обласного управління статистики, обласного центру зайнятості та звіти Державного Комітету статистики щодо обстежень домогосподарств. Перехід органів статистики на міжнародну систему оцінки рівня зайнятості населення області (за даними обстежень домогосподарств) не дозволяє сьогодні аналізувати якісні характеристики ринку праці. Це пов’язано з обмеженістю статистичної вибірки, та значним запізненням в обробці даних обстежень Державним Комітетом статистики України. Так, данні за попередній рік надходять лише за підсумками півріччя наступного року. Крім того, вони подаються лише по області і не мають територіального розрізу, що важливо для прийняття управлінських рішень на регіональному рівні.
В області протягом останніх років вдалось стабілізувати скорочення чисельності зайнятих працівників. За останні три роки ліквідовано 20,7 тис. робочих місць (у 2003 році - 7 тис., у 2004 році – 5,3 тис.) та створено 84 тис. робочих місць, у тому числі 33 тис. од. - у галузях економіки та 51 тис. - в інших сферах економічної діяльності. Однак, програми створення нових робочих місць окремих територій не враховують гостроти проблем зайнятості. Відсутність чіткого визначення в нормативно-правових документах, регламентуючих зайнятість населення, що вважається створеним робочим місцем, призводить до статистичного шахрайства. Наприклад, змінюючи вивіску, підприємство декларує кожного разу створення робочих місць, але кількість зайнятих громадян від цього не збільшується.
Як свідчить аналіз, ситуація на зареєстрованому ринку праці за останні два роки стабілізувалась. Чисельність безробітних, які перебували на обліку в службі зайнятості на початок поточного року складала 36,8 тис. ос., рівень безробіття має тенденцію до зменшення і на 1.01.2005 становив 3,25% працездатного населення працездатного віку (на 1.01.2004 - 3,35%). На цю ж дату за даними органів статистики кількість вакансій на підприємствах області становила понад 10 тис. од., з яких 5,8 тис. були заявлені в службу зайнятості для підбору працівників. Разом з тим, 25% вакансій, які подаються до центрів зайнятості, передбачають заробітну плату у розмірі 300 грн., 21% - від 301 до 400 грн. Такий рівень оплати праці знижує мотивацію безробітних до працевлаштування.
Ускладнює ситуацію у сфері зайнятості і проблема несвоєчасної виплати заробітної плати. Так, на комунальному підприємстві “Запоріжелектротранс” є постійно від 30 до 100 вакансій водіїв, контролерів, але вони залишаються незаповненими.
Якщо проблему безробіття розглядати в територіальному розрізі, то вона має особливості як щодо її структури, так і щодо шляхів вирішення.
Найскладніша ситуація сьогодні на селі, де після реформування сільського господарства кількість зайнятих зменшилась зі 129 тис. ос. у 2000 році до 58,5 тис. ос. у 2003 році. Зареєстрований рівень безробіття серед мешканців села в 2 рази вище ніж серед жителів міст. Але якщо врахувати транспортну доступність до районних центрів, то реально він значно більший.
Найвищий рівень безробіття фіксується рік у рік в смт. Степногірську, м. Токмаку, Оріхівському районі, де зупинка трудовизначальних підприємств призвела до застійного безробіття та вимушеної трудової міграції. Для цих територій характерне постійне зростання сімейного безробіття. Так, у смт. Степногірську на теперішній час воно сягнуло 7%.
Проблема безробіття може вирішуватися в контексті з розвитком економіки області. Піднесення виробництва та сфери послуг – це реальний шлях до оздоровлення ринку праці, підвищення рівня життя населення.
Виходячи із завдань Уряду щодо підвищення рівня зайнятості населення місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування здійснюються відповідні заходи, які дозволять зменшити напругу на ринку праці та забезпечити мешканців області робочими місцями.
Прес-служба облдержадміністрації
