Дорогі співвітчизники!
У ці дні виповнюється вісімдесят років, як на нашу землю прийшла біда.
Із 1932 до 1933 року в Україні та інших країнах колишнього Радянського Союзу тривав Голодомор.
Цей злочин назавжди змінив хід історії українського народу. Він став одним із найважчих випробувань, що випали на нашу долю. Голодомор не лише фізично знищував людей. Він мав викликати покору і страх. Десятиліттями нам забороняли навіть згадувати про ті страшні події.
Але український народ виявив стійкість. Завдяки вірі у свої сили, любові до України, споконвічному прагненню до свободи та незалежності - ми вистояли.
Сьогодні маленький вогник свічки об’єднує нас у молитві за душі жертв Голодомору. Ми також згадуємо тих, хто ділився останнім шматком хліба і рятував співвітчизників від смерті.
Наш обов’язок - завжди нести в серцях пам’ять про ті страшні події. Ми також повинні зробити все для того, щоб не допустити подібної трагедії у майбутньому.
