На цьому наголосила голова Комітету з питань науки та освіти Верховної Ради України Лілія Гриневич під час прес-конференції, яка відбулась в обласній державній адміністрації. Спілкуючись із журналістами, народний депутат повідомила про основні завдання нового Закону України «Про освіту», який буде внесено до парламенту у травні поточного року.
Так, на думку Лілії Гриневич, одним із пріоритетних завдань реформування системи освіти в Україні є питання підвищення кваліфікації вчителя. В новому законі пропонується напряму пов’язати рівень кваліфікації педагога з рівнем оплати праці.
- Вчитель пройшов незалежну атестацію, довів свій рівень кваліфікації, показав кращі результати праці – отримав право на належну заробітну плату. Розумію, що запровадження таких нововведень потребує значних зусиль, але це єдиний шлях мотивації вчителів до підвищення рівня свого професіоналізму, а значить і якості освіти, - зазначила голова Комітету.
Крім того, Лілія Гриневич окремо порушила питання необхідності впровадження 12-річної освіти. За словами народного депутата України, наразі потрібно відходити від стандартів 11-річної школи. Подовжена тривалість навчання забезпечить випускників загальноосвітніх закладів фінансовою грамотністю, кращим володінням іноземних мов, інформаційних технологій тощо.
- Всі ці знання на високому рівні своїм учням дають європейські школи. По суті, 11-річка діє сьогодні лише на території України, Білорусії та Росії. Якщо ми хочемо принципово оновити зміст освіти і дати новий рівень знань дітям, нам доведеться переходити на 12 років навчання. П’ять років – це початкова школа, далі ще чотири роки - до базової загальної освіти і трирічна старша школа, яка може бути двох спрямувань – академічного спрямування - старша школа, в якій діти готуватимуться до вступу у вищі навчальні заклади; і професійного спрямування, де поряд с повною загальною середньою освітою можна отримати кваліфікацію робітника або молодшого спеціаліста. В більшості європейських країн у рамках отримання загальної освіти діти завжди отримують свою першу професійну освіту і це слугує для них певним соціальним забезпеченням і шансом мати додаткові можливості на ринку праці. При цьому вони в подальшому успішно вступають до вузів. Звичайно, освіта не терпить кардинальних зрушень і якщо у нас з’явиться 12 клас, то це відбудеться не раніше, ніж через сім років. Адже з часу запровадження закону в такий навчальний заклад підуть діти, які закінчать початкову школу, - повідомила Лілія Гриневич.
Щодо поточних викликів сьогодення, то наразі, за словами народного депутата, важливим питанням є розширення можливостей та прав випускників ЗОШ, які знаходяться на окупованих територіях. Як зазначила голова профільного Комітету ВР, реєстрація до участі в зовнішньому незалежному оцінюванні для цих громадян продовжена до 20 квітня.
- Ці діти не по своїй волі потрапили в такі життєві обставини. Крім того, вони навчаються в школах, які не будуть видавати атестати про загальну середню освіту. Тому, для всіх бажаючих вступити в українські виші, ми сьогодні повинні створити належні умови. По всій території країни забезпечено мережу інтернатних закладів, де ці діти можуть проживати на час складання державної підсумкової атестації в українських школах і на час складання ЗНО, - зазначила Лілія Гриневич.
На завершення голова Комітету з питань науки та освіти Верховної Ради України наголосила, що всі деталі та аспекти нового Закону будуть винесені на обговорення з громадськістю. Адже, як відзначила Лілія Гриневич, реформа тільки тоді має шанс бути успішною, якщо вона буде підтримана та схвалена суспільством.
Управління у справах преси та інформації
