У Запорізькому обласному художньому музеї презентовано виставку «Корифеї українського гончаротворення з Опішного: Василь Омеляненко, Настя Білик-Пошивайло, родини Пошивайлів і Біликів», присвячену найвидатнішим митцям-ювілярам.
Славетне селище Опішне на Полтавщині — визнана столиця української кераміки. Правічне таїнство гончаротворення тут передавалося з роду в рід.
27 травня відзначив 85-ліття Микола Гаврилович Пошивайло — потомственний гончар, заслужений майстер народної творчості України, лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені І. Нечуя-Левицького, володар багатьох престижних відзнак. Від батька і матері, талановитої малювальниці, успадкував майстер живі народні традиції та мистецький хист, які передав молодшому сину Юркові. У 1999 році в Опішному відкрито Меморіальний музей-садибу родини Пошивайлів, А у 2000 році за ініціативи старшого сина - доктора історичних наук, професора Олеся Пошивайла засновано Інститут керамології - відділення Інституту народознавства Національної академії наук України. Спадщина знаменитого гончарного роду, яка зберігається в Запорізькому художньому музеї, включає 47 оригінальних гончарних витворів, значна частина яких подарована Миколою та Юрієм Пошивайлами.
Патріарху українського гончаротворення, лауреату найвищої державної нагороди - Шевченківської премії - Василю Онуфрійовичу Омеляненку 3 серпня цього року виповниться 90 років. Десятиліттями самовідданої праці накопичив він багатий досвід, яким охоче ділиться з молоддю. Безцінним скарбом у колекції музею є першокласні взірці традиційного гончарства, розмальовані його донькою Наталкою Городніченко: барильце, свічник, декоративні скульптури, лембики, глечики, горщики, кухлі, миски, куманці, двійнята, монетки (іграшковий посуд), забавні голосисті свищики.
В експозиції також представлені опішненські іграшки, створені заслуженим майстром народної творчості України Анастасією Савівною Білик-Пошивайло (1930—2000). Дивовижний світ її образів пройнятий народними ідеалами, зігрітий іскрометним гумором. Вершники на конях, відважні козаки, гордовиті пані, багатофігурні композиції «Сорочинський ярмарок» і «Тачанка» вражають невичерпною фантазією, відзначаються довершеною простотою форми, вишуканими рослинними візерунками.
Віртуозні образи народної скульптури представлені роботами лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка Івана Архиповича Білика (1910—1999) і його сина В'ячеслава (1940).
Своєрідний колорит Полтавщини та святковий настрій створюють квітчасті полтавські рушники середини 19 ст., розкішний решетилівський килим 20 ст., дивовижні декоративні розписи неперевершеної малювальниці з Опішного Зінаїди Петрівни Линник (1911) і талановитої художниці з Полтави Галини Іванівни Рідної (1952). Такого багатства — понад 200 витворів опішненського гончарства, зібраних на виставці, у Запоріжжі ще не було.
Достойним супроводом вернісажу стали щирі народні пісні й автентичні танці у виконанні запорізького ансамблю «Оксамит».
Управління у справах преси та інформації
