У Запорізькому національному університеті відбулася презентація результатів соціологічного дослідження місцевого розвитку в Запорізькій області, яке провів Центр незалежних соціологічних досліджень ЗНУ на замовлення Проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».
У ході соціологічного дослідження опитано 1408 осіб у 28 громадах області, причому як у тих, що брали участь у Проекті, так і ні. Респондентам запропонували відповісти на запитання, які стосуються аспектів участі громади у розв’язанні проблем та розвитку своєї території. Одну з таких можливостей надає Проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», за допомогою якого сільські громади реалізують мікропроекти на умовах співфінансування. Опитування показало, що переважна більшість членів громад, які не є учасниками проекту, зацікавлені в участі у ньому (75%) та готові брати участь у співфінансуванні (68%). Це свідчить, що громади готові брати відповідальність за розвиток своїх територій, більше розраховують на власні сили і мають високий потенціал самоорганізації. Але при цьому успішність чітко пов’язують з допомогою місцевої влади та бізнесу. Так, лише 9% вважають, що жителі села здатні вирішувати проблемні питання без допомоги влади/фермерів. Прикметно, що провідну роль у розвитку села респонденти відводять сільському голові (56% - у громадах-учасниках проекту, 49% - не учасники), тоді як районній владі - суттєво менше (8% і 15% відповідно).
Оптимізм вселяють і дані, отримані на питання, напряму не пов’язані з темою опитування. Так, на запитання «Наскільки ви задоволені тим, як складається ваше життя?», респонденти відповіли таким чином: абсолютно не задоволений - 18,5%, скоріше не задоволений – 25%, скоріше задоволений – 38,5%, повністю задоволений – 16%. Відповіді на запитання «Від кого або від чого першочергово залежить те, як складається ваше життя?» розподілилися так: в основному від мене – 31,5%, більшою мірою від мене, але й від зовнішніх обставин – 35%, більшою мірою від зовнішніх обставин – 16%, переважно від зовнішніх обставин – 19%.
На підставі цих даних фахівці дійшли висновку, що відчуття «щастя» сільських жителів області має нематеріальний характер, що у поєднанні з орієнтацією на себе в організації свого життя служить основою для розвитку самоорганізаційного потенціалу громад. Позитивне забарвлення емоційного фону є відображенням культурно обумовлених практик психологічного захисту від дії нестабільних зовнішніх чинників.
Управління у справах преси та інформації
