Гаряча телефонна лінія Запорізької обласної державної адміністрації+38 0800 503 508
Єдина гаряча лінія з евакуації в Запорізькій області+38 0800 331 630
Гуманітарний штаб Запорізької області

Новини

У Запоріжжі увічнять пам’ять генерал-хорунжого армії УНР Марка Безручка

29 березня 2017 - 10:44

У рамках відзначення сторіччя початку Української революції 1917-1921 років у облдержадміністрації відбулося перше засідання робочої групи з увічнення пам’яті генерал-хорунжого армії Української Народної Республіки, уродженця Запорізької області Марка Безручка.

Майбутній полководець народився 31 жовтня 1883 року в м. Великий Токмак, закінчив Одеське піхотне юнкерське училище та Миколаївську військову академію у Санкт-Петербурзі, був на фронтах Першої світової війни.  У травні 1918 року вступив до армії Української держави, служив у Генеральному штабі, очолював штаб корпусу Січових стрільців. Після відступу українських сил за Збруч Марко Безручко командував 6-ю Січовою дивізією армії УНР, а в травні 1920 року разом із польськими частинами звільняв Київ від більшовиків.

Із початком контрнаступу радянських військ разом із Всеволодом Змієнком наш земляк організовував героїчну оборону польського міста Замостя 28 серпня – 2 вересня 1920 року. Українсько-польські підрозділи чисельністю до 4 тис. осіб завдали нищівної поразки 16-тисячній Першій кінній армії Будьонного та поховали марення більшовицьких лідерів про «світову революцію».

Відкриваючи засідання, директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій облдержадміністрації Владислав Мороко зазначив, що настав час відкрити маловідомі сторінки історії, повернути імена справжніх українських героїв. Голова громадської організації «Національна безпека України» Павло Куліш повідомив, що кошти на виготовлення пам’ятника виділить благодійний фонд «Героїка», який відомий своїми проектами у сфері відродження національної пам’яті. Громадський діяч наголосив, що постать Марка Безручка стала символом спільної боротьби за свободу українського та польського народу. Наразі запоріжців просять визначитися з місцем розташування монумента.

Думки присутніх з цього питання розділилися. Генеральний директор Національного заповідника «Хортиця» Максим Остапенко запропонував розмістити погруддя біля Інституту післядипломної педагогічної освіти, неподалік католицького храму.  На думку доктора історичних наук Георгія Шаповалова, воно має бути встановлено напроти колишнього Народного дому, у сквері на пл. Свободи. Професор Запорізького національного університету Федір Турченко схиляється до думки, що пам’ятник буде доречним у парку біля Театру ляльок, де у 1917-1918 роках діяв осередок просвітницького руху. Відомий запорізький краєзнавець, дослідник визвольного руху Юрій Щур вважає, що настав час створити єдину монументальну композицію Майдану Волі, що має поєднувати подвиг героїв національно-визвольних змагань ХХ століття та загиблих бійців антитерористичної операції.

 Учасники дискусії вирішили протягом двох тижнів ретельно опрацювати юридичні аспекти реалізації проекту та вивчити всі можливі локації розміщення пам’ятника видатному захиснику України Марку Безручку.

 

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю

Читайте також

Радіаційний фон в контрольних точках Запорізької області на 17.06.2026

Зручно та доступно: як працюють центри надання адміністративних послуг Запорізької області

Впродовж доби окупанти завдали 931 удар по 50 населених пунктах Запорізької області

Нацполіція запрошує заклади освіти долучитися до проєкту «Україна звучить»

За мужність і життя, віддане Україні: родинам полеглих Героїв передали нагороди

ПРЯМА ЛІНІЯ із Семікіним Михайлом Олександровичем

Від навчання до змін: 26 молодіжних працівників отримали сертифікати

Радіаційний фон в контрольних точках Запорізької області на 16.06.2026

Гід для ветеранів: простими словами про медичні гарантії 2026

Підприємці Запоріжжя та області!

Впродовж доби окупанти завдали 798 ударів по 47 населених пунктах Запорізької області

Відпочинок, який запам’ятається надовго: перші 100 юних запоріжців повернулися з проєкту «Карпатська зміна»