З нагоди Дня Гідності та Свободи і сторіччя Третього Універсалу Центральної Ради на будівлі Оріхівського краєзнавчого музею відбулося відкриття меморіальних дошок, присвячених установленню української влади на Оріхівщині у листопаді 1917 року та видатному воєначальнику Української Народної Республіки, просвітянину Василю Проході.
Пам’ять про славетні події увічнили завдяки невтомним дослідникам, почесним громадянам Оріхівського району Івану Панченку та Анатолію Завгородньому. Вклонитися борцям за волю прийшли представники влади, учасники АТО, волонтери, школярі.
Заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Олександр Зубченко привітав оріхівців з визначною подією.
- Сьогодні визначний день для Оріхівщини та всього Запорізького краю. Ми відкриваємо перші в області пам’ятні знаки, присвячені Українській революції 1917-21 років. За радянських часів за одну лише згадку про героїв національно-визвольного руху чекали арешт та заслання. Нині подвиг цих людей, які до останньої краплі крові боролися за свободу, плекали українське слово, надихає наших воїнів на Сході на боротьбу в ім’я сильної квітучої України, - зазначив посадовець.
Оріхів став одним із небагатьох міст нашого краю, де завдяки єднанню місцевих активістів та українізованих військових частин восени 1917 року вдалося подолати спротив більшовиків. Велику роль у цьому зіграв Василь Хомич Прохода (1891-1971), який народився на Кубані, а в 1910 році з родиною переїхав до Оріхова, де закінчив реальне училище, вступив до армії, воював на фронтах Першої світової війни. Потрапивши до австрійського полону, Василь започаткував у таборі для військовополонених осередок «Просвіти». З вересня 1918 року служив у Сірожупанній дивізії гетьмана Павла Скоропадського, в армії Української Народної Республіки, бився з червоними на Поділлі, Волині та Житомирщині. У 1922 році емігрував до Чехословаччини, де активно займався дослідницькою та публіцистичною діяльністю. У 1945 році Василя Проходу заарештували радянські спецслужби та відправили до концтаборів. Лише в 1956 році йому дозволили виїхати до польського Пряшева, а згодом повернутися до родини у США.
Учасників урочистостей привітали вихованці вокальної студії районного будинку культури, а студенти Оріхівського коледжу ТДАТУ розгорнули великий Державний прапор України.
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
