До 85-х роковин Голодомору 1932-1933 років у с.Новопрокопівка Токмацького району відкрили пам’ятний знак односільчанам, які загинули від голоду, організованого радянською вадою. Вигнання токмачан із рідних домівок стало одним із кривавих злочинів режиму на запорізькій землі. Восени 1932 року спецзагони НКВС виселили із сіл Новопрокопівка, Роботине, Солодка Балка, Ільченкове та Вербове кілька сотень селян, яких оголосили куркулями. Їх виганяли з хат голими і босими, без одягу та краму, без крихти хліба.
Місцем заслання визначили Криву Балку, розташовану за сім кілометрів від села. Серед зими людей залишили посеред чистого поля. Від морозу та голоду не рятували нашвидкуруч вириті землянки. Більшість поселенців загинули в перші місяці. Тих, кому вдалося дожити до весни 1933 року, чекала депортація на шахти Донбасу. Історія не зберегла навіть їх імен.
Пам’ять про загиблих земляків вдалося повернути завдяки сільському голові Наталії Бут та завідувачці сільською бібліотекою Ірині Горбачовій, яка зібрала свідчення старожилів про страшні події.
Під час мітингу до присутніх звернувся заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Олександр Зубченко.
- Голодомор був помстою за Українську революцію, за наше прагнення до свободи. Сталін намагався знищити українців як націю, докорінно змінити соціальну структуру населення, зламати духовний уклад. Жителі Запорізького краю не мирилися з поневоленням. На початку 1920-х – на початку 1930-х років селянські повстання тривали на Михайлівщині, Гуляйпіллі, в Запорізькому та Приазовському районах. Маємо увічнити пам’ять героїв, кожного вбитого голодом українця, - зазначив посадовець.
Пам’ять жертв голодоморів в Україні вшанували хвилиною мовчання, свіжоспеченим хлібом і панахидою, прозвучали вірші та музичні композиції.
Вже навесні планується відкрити пам’ятний знак на місці загибелі селян у яру, що отримав назву Голодна балка.
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
