З нагоди сторіччя затвердження Тризуба та синьо-жовтого прапора головними символами України у Запорізькому національному технічному університеті відбулося засідання «круглого столу». Поділитися думками про роль основних атрибутів державності в нашій історії прийшли науковці, представники влади, громадськості, студенти та курсанти ліцею «Захисник».
Декан гуманітарного факультету ЗНТУ Микола Дєдков розповів, що з проголошенням Української Народної Республіки у листопаді 1917 року питання державного герба набуло особливої актуальності. Центральна Рада створила підготовчу комісію, що об’єднала істориків, юристів і художників. Поки тривали дискусії, більшовицька Росія розпочала неоголошену війну проти молодої держави. Під натиском ворога Центральна Рада перебралася до Коростеня, де 25 лютого 1918 року офіційно затвердила тризуб гербом УНР. За кілька тижнів схвалили його малюнок авторства відомого художника Василя Кричевського.
Синьо-жовтий прапор уперше замайорів над Львівською ратушею у червні 1848 року під час «весни народів» у Австро-Угорській імперії. Державного статусу він набув у законі про флот УНР 27 січня 1918 року. Спочатку кольори використовували стихійно і лише за часів Гетьманату та Директорії порядок барв нормативно врегулювали.
Заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Олександр Зубченко наголосив, що під час Української революції 1917-1921 років тризуб та синьо-жовтий прапор стали маркерами формування політичної нації. За комуністичного режиму наші національні символи були під суворою забороною, за них жорстоко карали. Російська агресія в Криму та на Донбасі також розпочалася зі знищення тризуба та паплюження українських прапорів. Відновивши незалежність у 1991 році та затвердивши Тризуб і синьо-жовтий стяг, наша держава підтвердила свою вірність традиціям Української Народної Республіки.
Доктор історичних наук, професор Георгій Шаповалов представив унікальну виставку, присвячену історичній еволюції державних символів України, розповів про геральдичну теорію «Якоря - хреста». На одній із перших версій герба, намальованій Григорієм Нарбутом, центральну вершину Тризубу доповнює хрест. На думку науковця, це символізує глибоку відданість українського народу християнським ідеалам, підкреслює роль Києва як центру східнослов’янської цивілізації.
Директор обласного краєзнавчого музею Михайло Мордовський розмірковував про затвердження Великого Державного Герба України та його елементи, висловився за активнішу популяризацію наших символів серед підростаючого покоління. Заступник голови обласної координаційної ради козацтва Дмитро Сухінін розповів про геральдичні традиції степових лицарів та сучасний рух опору російсько-терористичним загарбникам.
Цього року Україна також відзначатиме сторіччя гривні. Її запровадили 1 березня 1918 року законом “Про грошову одиницю, карбування (биття) монети та друк державних кредитових білетів”. Інформаційно-просвітницькі заходи, зустрічі, засідання «за круглим столом», присвячені становленню головних атрибутів нашої державності, відбудуться в усіх містах та районах області за участю творчої інтелігенції, школярів, ветеранів антитерористичної операції.
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
