Важливим інструментом захисту прав жінок в умовах збройного конфлікту та забезпечення їх активної участі у миротворчих процесах є впровадження заходів Національного плану дій «Жінки. Мир. Безпека» на період до 2020 року, який затверджено Урядом України на виконання Резолюції Ради Безпеки ООН «Жінки. Мир. Безпека».
Для ознайомлення з положеннями Національного плану в облдержадміністрації відбувся семінар, на якому роз’яснення надали експерт з гендерних питань благодійного фонду «Єдність за майбутнє» Тамара Огородова, експерт громадської організації «Центр – Розвиток демократії» Марія Дмитрієва, головний спеціаліст Відділу взаємодії зі ЗМІ та комунікації з громадськістю Державної служби надзвичайних ситуацій Галина Плачинда та доцент кафедри журналістики Запорізького національного технічного університету Олена Пода. До обговорення історії та сучасного стану гендерного питання в Україні також долучилися державні службовці, студенти політології та журналістики випускних курсів запорізьких університетів.
Як повідомили спікери семінару, на виконання Резолюції РБ ООН у 50 країнах світу вже прийнято відповідні плани дій, у 20 країнах ще розробляються. Україна вже прийняла Національний план дій «Жінки. Мир. Безпека», що є базовим при вирішенні питань безпеки, проведенні військових дій на сході країни та миробудування. Було наголошено, що для надання своєчасної допомоги постраждалим від збройного конфлікту потрібно об'єднання зусиль органів влади, громадських об'єднань та міжнародних організацій, представників соціально відповідального бізнесу, волонтерів. Це сприятиме мінімізації наслідків воєнних дій, що відбуваються на сході України, а також удосконаленню системи захисту та реабілітації постраждалих від гендерно зумовленого насильства.
У Плані дій визначено шість пріоритетних сфер, для кожної з яких сформовано ключові задачі.
Перш за все, це економічна незалежність для жінок та чоловіків. Незважаючи на універсальне законодавство, жінки все ще заробляють на 15% менше, ніж чоловіки. Цей розрив спричинений структурними нерівностями на ринку праці і прямою дискримінацією.
Не менш важливим є вирівнювання балансу сімейного та професійного життя: гнучкі умови роботи передбачають переваги як для працедавців, так і для найманих працівниць і працівників. Однак жінки користуються ними частіше, що може мати негативний вплив на їхній професійний ріст та економічну незалежність.
Постійна недостатня представленість жінок у громадянському суспільстві, політиці та на верхніх щаблях влади є вадою для демократії. Представництво жінок на рівні прийняття економічних рішень сприятиме інноваціям і вищій продуктивності праці, зокрема завдяки гнучкому режиму праці і прозорості у процесі кар’єрного просування.
Ліквідація всіх форм гендерного насильства є однією з пріоритетних сфер. Не менш важливим фактором є викорінення гендерних стереотипів. Освіта і культура повинні заохочувати жінок вибирати традиційно чоловічі сфери діяльності в науці, бізнесі та інших галузях. Жінки загалом частіше працюють у сферах, що цінуються менше, і на нижчих посадах в організаційній ієрархії. Засоби масової інформації й далі поширюють гендерні стереотипи. Тож украй важливо, щоб відбувався соціальний діалог між владою і зацікавленими сторонами.
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
