До сторіччя Української революції 1917-1921 років на Запорізькому електровозоремонтному заводі відбулася інформаційна зустріч, присвячена вшануванню учасників вільнокозацького руху.
Заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Олександр Зубченко розповів присутнім про історичне значення тих подій та реалізацію у Запорізькій області національного проекту «Місця пам’яті Української революції».
Після перемоги Лютневої революції у Петрограді та створення Центральної Ради у Києві російська армія почала розвалюватися. З фронтів Першої світової війни додому рушили сотні тисяч озлоблених та голодних солдатів. В Олександрівську почастішали розбійні напади, грабежі, зґвалтування, увечері стало небезпечно виходити на вулицю. Між тим стара поліція вже не діяла, а нова міліція була ще дуже слабкою.
За словами доктора історичних наук, професора Володимира Бондаренка, по всій Україні почали створювати підрозділи народної самооборони. Вони називалися «вільними козаками». Влітку 1917 р. робітники Катерининських залізничних майстерень та Катерининського вокзалу сформували курінь «Січ», який очолив Іван Оліфер, та курінь «Хортиця» під керівництвом Костянтина Білашкевича. Активісти охороняли громадський порядок, патрулювали промзону та прилеглі вулиці, ловили бандитів та дезертирів, вели активну культурно-просвітницьку діяльність.
Важкі випробування для патріотів принесла зима 1917 року. Міська рада Олександрівська засудила Жовтневий переворот та підтримала Третій Універсал Центральної Ради. Проте місцеві більшовики за підтримки прибулих із Росії матросів Мокроусова вчинили збройний заколот. Протягом 11-13 грудня 1917 року тривали важкі бої. Червоні наступали від станції «Запоріжжя-1», а українські сили тримали оборону по лінії Катерининські майстерні – завод «Дека» (нині – ПАТ «Мотор січ»). Російські агресори штурмували наші позиції 12 разів, але під тиском гайдамаків, що прибули з Катеринослава, ескадрону кримських татар, які стали на бік України, та вільних козаків відступили із значними втратами.
На честь наших героїв на території підприємства планується встановити пам’ятну дошку. Разом з учасниками революції 1905-1907 років та полеглими воїнами Другої світової війни їх імена увійдуть до пантеону слави залізничників – захисників України всіх часів.
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
