У 2019 році Міністерство охорони здоров’я України впроваджує електронні медичні записи, що мають стати першим кроком до безпаперової роботи лікарів. Такі системи вже успішно працюють у багатьох країнах.
Електронний медичний запис — це елемент даних про пацієнта, що збирається в закладі охорони здоров’я та зазвичай зберігається в медичних інформаційних системах (МІС), якими користується цей заклад.
У 2019 році дані будуть передаватися в електронну медичну картку, робота якої забезпечується державою. Дані можуть збиратися в кількох закладах, і завдяки тому, що вони зберігаються в централізованій системі, у подальшому будь-який заклад охорони здоров’я та будь-який лікар можуть мати доступ до цих даних практично в цілодобовому режимі 24/7, але в тому обсязі, який дозволив пацієнт і який є необхідним для надання медичних послуг. Таким чином, розв’язується проблема, коли в різних закладах у пацієнта різні картки і записи, і дуже часто жоден із цих наборів документів не містить вичерпної інформації про пацієнта.
Дані до електронної медичної картки збираються через встановлені в закладах охорони здоров’я МІС та відправляються до Центральної бази даних.
Завдяки централізованому зберіганню даних:
- МОЗ України та НСЗУ можуть обробляти знеособлені дані для ефективного управління системою охорони здоров’я;
- НСЗУ може аналізувати дані для управління якістю медичних послуг;
- дані гарантовано доступні для пацієнта й лікаря, який його обслуговує. Доступ до централізованих даних існує незалежно від того, чи працюють сервери в закладі, з якого вносилась інформація, чи є в нього зв’язок з Інтернетом тощо;
- заклади охорони здоров’я можуть переходити з однієї МІС на іншу без втрати ключових даних, адже ці дані зберігаються в централізованій системі.
У різних країнах встановлено різний обсяг інформації, яка зберігається на централізованому рівні та входить до електронної медичної картки пацієнта. В Україні впровадження електронної медичної картки здійснюватиметься в кілька етапів, на кожному з яких буде реалізовано функціонал, що дозволяє вносити до неї різні набори записів.
Перший етап — початок 2019 року:
лікарі, що надають первинну медичну допомогу, вноситимуть дані про візити пацієнтів з використанням ICPC-2 і дані, що зараз вносяться в медичну картку амбулаторного хворого (форма № 25/о). Також з’явиться можливість виписувати електронні рецепти та електронні направлення.
Другий етап — середина 2019 року:
спеціалісти, що працюють в амбулаторіях, зможуть вносити в централізовану електронну медичну картку консультативні висновки; спеціалісти діагностичних центрів вноситимуть результати найбільш поширених лабораторних досліджень. Також із середини 2019 року планується впровадження електронних листків тимчасової непрацездатності.
Третій етап — початок 2020 року:
стаціонари зможуть вносити в централізовану електронну медичну картку дані, пов’язані з випискою пацієнтів (обсяг даних, подібний до форми карти пацієнта, що вибув зі стаціонару, № 66/о).
Одночасно з упровадженням електронної медичної картки МОЗ України працює над спрощенням паперового документообігу: дані, які збережено в електронній формі, не потрібно дублювати на папері.
Щодо наявних карток і документів з накопиченою інформацією політика МОЗ України така: лише певний мінімальний набір даних підлягає перенесенню до централізованої електронної медичної картки (насамперед дані, доступність яких критично важлива для надання невідкладної допомоги). Історично накопичена інформація залишається в картках. Враховуючи етапність упровадження, впродовж певного часу записи в електронній і паперовій формах діятимуть одночасно.
За матеріалами Урядового порталу
