У Запорізькому обласному художньому музеї відкрилася вже 28 персональна виставка живопису відомого запорізького митця Григорія Прокоповича Мацегори. У Департаменті культури, туризму, національностей та релігій облдержадміністрації повідомили, що виставка присвячена 85-літтю художника.
До ювілейної експозиції «І мить, і вічність, і краса» включено 42 твори, що висвітлюють творчий шлях автора з 1960 року і донині. Уродженець с. Мотузівка (нині с. Олійники) на Слобожанщині Григорій Мацегора з дитинства увібрав народні звичаї й традиції, пройнявся любов'ю до українського слова та пісні. Наперекір вітчиму 17-річний юнак твердо вирішив стати художником. Пішки вирушив до найближчої станції, добирався босоніж 25 кілометрів, щоб вступити до Харківського державного художнього училища. Серед однокурсників він був єдиним вихідцем із села. Педагоги І. М. Стаханов і М. С. Сліпченко сформували його непохитну реалістичну позицію, вірність національній художній школі.
Кураторка виставки, мистецтвознавець Тамара Гончаренко розповіла, як у 1957 році молодий завзятий художник прибув до Запоріжжя, активно включився в художнє життя міста: керував художньою студією на титано-магнієвому комбінаті, у 1962-му увійшов до Запорізького товариства художників, згодом працював у художньо-виробничих майстернях. Паралельно зі станковим живописом плідно займався монументально-декоративним мистецтвом, виступив новатором, опанувавши новий матеріал – неіржавіючу сталь. Серед багатьох монументальних творів автора – скульптура «Запорожці», установлена 2006 року на кургані в Національному заповіднику «Хортиця», на місці літописного поселення Протовче.
Митець прагне осягнути національне буття, виступає правдивим літописцем України. Кровно пов’язаний з селянством, невтомно зображує трудівників землі, їхню самовіддану працю, щоденне життя з турботами й радощами («На печі», 1978, «Проводжала мати сина», «Баба Палажка», обидві 1994, «Сільські новини», 1998, «До тещі», 2002, «Ровесники», 2003, «Приїжджайте частіше додому», «До кума на хрестини», обидві 2005, «Сусіди», 2010).
Художник звеличує простих непримітних людей у серії портретів «Слобожани-земляки» (1960–2019), виявляє ментальні риси українського селянства: твердість духу, щирість, працьовитість, почуття гумору, палку любов до рідної землі й «братів менших» – тварин.
Проникливі картини присвячує майстер найдорожчим людям – матері Ганні Трохимівні та батьку Прокопу Федоровичу, котрий 1942-го загинув на Білоруському фронті. Його єдину маленьку фотокартку зберігає як безцінну реліквію. Любовно змальовує він затишний скромний інтер’єр української хати, влаштований за народними традиціями й естетичними вподобаннями, де все пронизано теплотою натруджених материнських рук. Лагідна старенька жінка, берегиня родинного вогнища, неначе вдивляється в наше складне сьогодення, втішає й наставляє мудрими порадами нащадків («Мати», 1966).
Щиро закоханий у рідний край, живописець відтворює залиті сонцем чудові куточки зі соковитою зеленню, щедрими дарами землі-годувальниці.
На виставці представлені й портрети видатного українського поета, Почесного громадянина міста Запоріжжя Петра Ребра та народної артистки України Тетяни Мірошниченко, з якими автора пов'язувала багаторічна дружба. Г. Мацегора увійшов до Міжнародної асоціації гумористів і сатириків «Весела Січ», що заснована 1995 року П. Ребром. Десятки гуморесок і дружніх шаржів Григорія Прокоповича надруковано під псевдонімом Орій Гора в однойменному альманаху. Літературною творчістю художник захопився ще в 1950-ті роки, занотовуючи сторінки студентського життя, просякнуті тонкими спостереженнями та іскристим гумором. Дотепні невигадані розповіді односельчан із власними ілюстраціями зібрав автор в об'ємній книзі «І сміх, і гріх», що торік вийшла у світ.
Невиснажним джерелом його багатогранної творчості є народне мистецтво. Заради збереження та відродження духовних традицій нашого краю він виступив ініціатором та засновником Запорізького осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1990), що достойно презентує народні таланти на всеукраїнських і міжнародних виставках. За значний особистий внесок у розвиток вітчизняного образотворчого мистецтва, високу професійну майстерність Григорій Прокопович Мацегора Указами Президента України відзначений почесним званням «Заслужений діяч мистецтв України» (1994), нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2009).
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
