Цього року 8 травня, у 75-ту річницю капітуляції нацистської Німеччини, в Україні відзначають День пам’яті та примирення. В цей день ми вшановуємо подвиг українського народу, його визначний внесок у перемогу в Другій світовій війні, згадуємо людей, які загинули чи зникли безвісти та висловлюємо повагу і шану тим, хто вижив та пройшов через усі наслідки Другої світової війни: полон, бомбардування, концтабори, окупацію, голод та повоєнне відбудовування.
Як повідомили у Департаменті культури, туризму, національностей та релігій облдержадміністрації, символом Дня пам’яті та примирення в Україні з 2014 року є квітка маку, яка уособлює собою кривавий слід від кулі.
Друга світова війна для мільйонів українців стала справжнім лихом, «чумою». Чим далі в минуле відходять події цієї жахливої війни, чим менше залишається серед нас обпалених боями ветеранів, тим ближчими та дорожчими стають вони для нас. Навіть через 75 років після її закінчення вона ще міцно тримає в полоні пам’яті мільйони людських душ. Тримає болем, стражданнями, яких зазнала майже кожна українська родина.
Вал війни менш ніж за два місяці від її початку докотився і до території Запорізької області. Десятки тисяч запоріжців пішли на фронт. У містах і селах Запорізького краю створювалися загони народного ополчення. Згідно з офіційними звітами того часу у Запоріжжі до цих підрозділів увійшли близько 45 тисяч осіб. Це значно більше, ніж нараховував особистий склад усіх розквартированих у місті кадрових частин. Готуючись до захисту рідної землі, жителі нашого краю працювали на спорудженні оборонних укріплень. Сотні тисяч жінок, підлітків, людей похилого віку рили окопи, траншеї, протитанкові рови, будували бліндажі. У червні 1941 року розпочалася робота і з організації руху опору у тилу ворога.
Окупація Запоріжжя тривала два роки і 10 днів. На Запорізькій землі ворог встановив так званий «новий порядок». Він ознаменувався масовими стратами людей, примусовими роботами та вигнанням на рабську роботу до Німеччини. Тільки в Запорізькій області було розстріляно близько 67 тисяч осіб, насильно вивезено до Німеччини – 157 тисяч осіб.
Боротьба наростала, і час звільнення Запоріжжя прийшов. 14 вересня 1943 року війська Червоної Армії вступили на територію області. З’єднання Південно-Західного фронту впритул підійшли до Запоріжжя. Але взяти місто «з льоту» не вдалося. Зазнавши значні втрати, армія припинила штурм. Почалася довга і виснажлива підготовка до нової атаки. Згодом було вирішено взяти Запоріжжя нічним штурмом. Саме тут, у Запоріжжі, вперше в історії воєн було застосовано нічний штурм великого міста за участю великих танкових сил.
Увечері 13 жовтня 1943 року розпочався 10-хвилинний артналіт. А потім у сторону нацистів були спрямовані потужні промені зенітних прожекторів, увімкнені фари, додаткові освітлювальні прилади на всіх танках, включені сирени та шумові пристрої. Вдень 14 жовтня радянські війська звільнили місто і вийшли до Дніпра. Досвід нічного штурму Запоріжжя був використаний в останній битві великої війни – під час нічного штурму Берліна.
Запорізька ж область була звільнена ціною важких і не завжди виправданих втрат в ході двох основних військових операцій: штурму лінії «Вотан» (Мелітопольська операція) та ліквідації Нікопольського плацдарму. Лише у лютому 1944 р. битва за Запорізьке Придніпров’я була остаточно завершена. Багатомісячні бої й німецька тактика «випаленої землі» зібрали свої криваві жнива – пройшло вже понад 75 років, а пошукові загони ще й досі знаходять останки загиблих героїв.
Після війни естафету мужності підхопили всі – від малого до старого. Своєю самовідданою працею запоріжці відбудували міста, селища та промислові підприємства.
Імена наших земляків навічно вписані в літопис мужності та звитяги Другої світової війни.
Дорогою ціною заплачено за визволення Запорізького краю. У степах та на берегах Дніпра загинуло майже 99 тисяч воїнів. Понад 200 солдатів і офіцерів відзначені званням Героя Радянського Союзу за подвиги, звершені під час оборони та звільнення Запорізької області.
Їх подвиг увічнено в численних монументах і обелісках, які височіють у містах і селах Запорізького краю. Ці пам’ятники – нагадування нам, що живуть сьогодні, і тим, хто буде жити після нас про подвиг та надто високу ціну, яку наш народ заплатив за ідеали добра та справедливості.
З Днем пам’яті та примирення! Пам’ятаємо. Перемагаємо.
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
