Напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій заступник голови облдержадміністрації В’ячеслав Дзятківський відвідав пам’ятний знак по вул. Олександрівська в Запоріжжі. У 1930-ті роки тут була катівня НКВС, де у підвалах ночами розстрілювали людей. Місця поховання безневинно вбитих і досі невідомі. За деякими даними, тіла закопували поблизу залізниці у селі Карантинка. За свідченнями істориків, Великий терор був лише один з епізодів злочинної діяльності режиму, адже Україна протягом 1917–1991 років постійно перебувала під радянським тиском. Його найбільшими проявами стали «червоний терор» проти учасників визвольних змагань та мирного населення за часів Української революції 1917–1921 років, примусове виселення з території Криму за національною ознакою у 1944 році, депортація населення Західної України у 1939-1950 роках, переслідування правозахисників та дисидентів, цензура, русифікація тощо. Наприкінці жовтня – на початку листопада 1937 року український народ спіткала жахлива трагедія. На півдні Карелії, в урочищі Сандормох за наказом Сталіна було розстріляно 1200 в’язнів концтаборів. Серед них було понад 100 представників української інтелігенції, зокрема, Микола Куліш, Лесь Курбас, Микола Зеров, Валер’ян Підмогильний. Найбільшого розмаху знищення власного народу набуло у 1937-1938 роках. Тоді загинули тисячі жителів Запорізької області, понад 80% з яких мали селянське походження. Під репресії потрапляли найбільш працездатні прошарки населення. Засуджені віком від 25 до 50 років становили більше 85% репресованих. Йшло свідоме знищення українського народу. В’ячеслав Дзятківський вшанував жертв комуністичного тоталітарного режиму хвилиною мовчання та поклав квіти до пам’ятного знаку. Довідково. За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Більше 6 мільйонів українців було відправлено до в`язниць та таборів. У Запорізькій області під каток політичних репресій потрапили військовий льотчик Герой Радянського Союзу Іван Проскуров, депутат Верховної Ради УССР першого скликання колгоспниця Оріхівського району Анастасія Фоняк, вчений археолог Феодосій Камінський та прості робітники і колгоспники: Ольга Август з Мелітопольського району, Григорій Божко з Новомиколаївського району, Олександр Главчев з Приморського району, Марія Жмаєва з м. Запоріжжя, Назар Зуйченко з м. Гуляйполе, Євдокія Лисиця з с. Велика Білозерка Запорізької області, Катерина Сабардак з с. Павлівка Василівського району Запорізької області. Імена багатьох вбитих і закатованих досі не вдалося встановити. Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
