Сьогодні, 21 серпня, в Запоріжжі відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки пам'яті відомого запорізького письменника і громадського діяча Петра Павловича Ребра на будинку, де він мешкав упродовж 55 років за адресою проспект Соборний, 190. В урочистій події взяли участь поети та письменники, творча громадськість міста, представники влади. Як наголосили представники обласної організації Національної спілки письменників, встановлення пам’ятної дошки присвячено прийдешньому святкуванню Дня Незалежності України. Спогадами про Петра Ребра, поета, патріота, одного з символів Запорізького краю, поділилися голова обласної організації Національної спілки письменників Ольга Стадніченко, відповідальний секретар Запорізької обласної організації Національної спілки журналістів України Валентина Манжура, громадська діячка Людмила Брацило, колеги по письменницькому цеху. Пісні на вірші видатного поета виконав запорізький співак і композитор, заслужений працівник культури України Анатолій Сердюк. Майстер сцени Запорізького обласного академічного обласного музично-драматичного театру ім. В. Г. Магара, народний артист України Юрій Бакум прочитав відомі вірші Петра Ребра і його останній твір. Дочка поета Оксана Ребро та голова районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району Олександр Ніколаєнко урочисто відкрили меморіальну дошку. Довідково. Петро Павлович Ребро народився 19 травня 1932 року в селі Білоцерківка Куйбишевського (нині – Більмацького) району Запорізької області, в родині колгоспника. Закінчив Запорізький державний педагогічний інститут (1953 р.). Після закінчення Запорізького педагогічного інституту (з 1985 року — національний університет) служив в армії, вчителював у Малокатеринівській СШ, працював у редакціях обласних газет «Червоне Запоріжжя», «Запорізька правда», в обласному книжково-газетному видавництві, в обласному управлінні культури, з 1967 року — відповідальний секретар Запорізької організації Спілки письменників України. Петро Павлович став фундатором Запорізької обласної організації національної спілки письменників України (очолював більше 30-ти років), виховав цілу плеяду талановитих літераторів, заснував ряд літературно-мистецьких свят, зокрема, «Поетичний травень», а також альманахи «Хортиця» (нині — журнал), «Спокута», «Весела Січ». Як депутат обласної ради багатьох скликань активно відстоював права української мови і культури в регіоні, домагався будівництва обласної бібліотеки, Історичного музею на о. Хортиці, кінотеатру «Перемога» та інших соціально-культурних об’єктів. Петро Ребро був одним із засновників обласної організації Товариства української мови «Просвіта» і Асоціації національно-культурних товариств Запорізької області (очолював 15 років), президент Міжнародної асоціації гумористів і сатириків «Весела Січ». Перша збірка віршів «Заспів» вийшла в 1955 році. Автор збірок ліричних і сатиричних поезій «Заспів» (1955), «Вітер з Дніпра» (1957), «Проти шерсті» (1958), «Родичі сонця» (1961), «Проміння серця» (1962), «Перо під ребро» (1963), «Гірке причастя» (1964), «Людяність» (1965), «Запорізька веселка», «Заячі вуса» (1967), «Вогнярі» (1971), «Порохівниця» (1972), «Могорич» (1974), «Криця» (1975), «Листи до земляків» (1976), «Гаряча прокатка», «Побратимство» (1979); драматичної поеми «Заграва над Хортицею» (1980); книжок нарисів і віршів «У сусідів по планеті» (1960), документальних повістей «Грім над Запоріжжям», «Ніжна сталь» (1969); літературознавчого дослідження «Над синім Дніпром — Буревісник» (О. М. Горький на Запоріжжі, 1973); книжок для дітей «Сонечко», «Чому заєць косоокий» (1958), «Найсмачніші огірки» (1959), «Солов’ята» (1961), «Мій тато — сталевар», «Дірочка від бублика» (1962), «Козацькі жарти» (2010) та ін. Твори П. Ребра перекладені на багато мов народів світу. Вони ввійшли до антологій, календарів, шкільних підручників тощо. Його рядки «Ні, ти не знаєш добре України, Якщо на Запоріжжі не бував» стали крилатою фразою. Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
