За даними офіційної міської влади курортного міста, в Бердянську окупанти погрозами перешкоджають отриманню гуманітарної допомоги населенням.
В офісах та на дому деяких Бердянських волонтерів відбулись візити озброєних окупантів з вимогою припинити видачу ліків та їжі місцевому населенню. А також надати контакти всіх волонтерів та перевізників, що працюють на підтримку населення та залишаються на боці Україні.
За «темниками» окупантів тільки вони мають монополію на «добрі вчинки», а самостійна волонтерська діяльність громадян на окупованій територій «є недопустимою». Міська влада просить волонтерів бути обережними та не повідомляти публічно про пункти видачі допомоги - як бачимо, в окупованих містах навіть така діяльність є небезпечною.
Також про ситуацію в тимчасово окупованому курортному місті розповіла наймолодший депутат Бердянської міської ради, викладачка прикладної психології та логопедії Бердянського педагогічного університету Дарина Литвиченко:
-
Мені 25 років, і здавалось, моє життя тільки починається, але Бердянськ зараз окупований російськими військами після вторгнення в Україну і переживає найскладніші часи. Проживши в окупації більше 50 днів, можу сказати, що це дійсно жахіття, бо повністю забуваєш про нормальне життя, постійно видаляєш повністю інформацію з телефону, аби не потрапити у СІЗО. Жоден з наших керівників комунальних закладів не перейшов на сторону орків. Поки там працюють над створенням картинки, що життя при росії прекрасне, літні люди з прапорами ностальгують за Радянським Союзом та відчувають себе молодими. А ми переживаємо скрутні часи - мусимо боротися за нашу свободу та Україну. Люди, які зараз там працюють з судимістю, без освіти, і головне, не мають намірів створити щось гарне, це лише маріонетки російської влади. Вже п'ятий день місто без зв'язку. Там залишилось дуже багато людей, які є патріотами своєї країни. Є і такі, що намагаються допомогти Україні на свій страх і ризик, а це означає лише одне - Бердянськ завжди буде Україною, окупантам не зламати нашу міць і свободу! І ми обов’язково повернемося у рідний мирний Бердянськ!
