Зло завжди починає однаково. Загарбники називають себе визволителями. Вторгнення своєї армії – самозахистом. Як і 80 років тому, український народ стає на оборону рідної землі. І ворожий план бліцкригу стає провалом.
Зло завжди діє однаково. Вбиває цивільне населення, запевняючи, що б’є лише по військових об’єктах. Влаштовує блокади й фільтраційні табори. І Сирець стає Оленівкою. Знищує міста й села. І Корюківка стає Бучею. Але рано чи пізно про воєнні злочини стає відомо. Реакція світу стає болючою. Політика умиротворення стає жорсткою протидією.
Зло завжди закінчує однаково. Окупант стає капітулянтом. Загарбник – утікачем. Військові злочинці стають підсудними, агресія – вироком. Руйнування стають репараціями. Ворожа техніка стає музейними експонатами. Подвиги дідусів стають перемогами онуків. Визволення України від нацистів у 247-й день нашої боротьби стає символом: результатом нашої боротьби неодмінно стає визволення нашої України!
Так чи інакше, але наша земля завжди стає вільною. Спротив стає гордістю. Боротьба стає перемогою. А Україна стає єдиною!
