Минає четвертий день цієї зими. Зими, яка буде дуже складною – це однозначно.
Але все ж варто сприймати цю зиму не як випробування, а як час, що наближає нас до перемоги. Кожен із цих 90 зимових днів.
Ворог дуже сподівається використати зиму проти нас: зробити зимовий холод і труднощі частиною свого терору. Ми ж маємо зробити все, щоб вистояти цю зиму, як би це не було важко. Вистояти цієї зими – це відстояти все.
У Росії ще поки є ракети й перевага в артилерії. Але в нас є те, чого окупант не має і не матиме. Ми захищаємо свій дім, а це дає нам найсильнішу мотивацію з можливих. Ми боремося за свободу, а це завжди примножує будь-яку силу. Ми захищаємо правду, а це об’єднує навколо України світ.
Ми бачимо щасливих людей, коли вони зустрічають український прапор у звільнених містах – усюди, куди повертається Україна. А це означає, що нас чекають усюди, де ще є окупація. Чекають і вірять, що Україна повернеться. Чекають і добре знають: якщо Росія вдерлася, то це не назавжди.
Щоб пройти цю зиму, ми маємо ще більше допомагати одне одному, ніж будь-коли, і ще більше дбати одне про одного. Щоб пройти зиму, ми маємо бути ще більш стійкими і ще більш єдиними, ніж будь-коли. Не можна допускати жодних внутрішніх конфліктів і чвар, які можуть послабити нас усіх, навіть якщо хтось один думає, що це якось посилить його особисто. Треба ще більше взаємодії, ніж будь-коли.
