Життя в окупації – надзвичайно складний досвід, який може мати значний вплив на психологічний стан дитини, адже він позбавляє базового відчуття безпеки, призводить до втрати відчуття контролю над власним життям і появи відчуття невизначеності. Реакція дитини на такий досвід залежатиме від широкого спектра чинників: її віку, особистості, стадії розвитку, а також впливу стресу на батьків чи близьких людей. Важливим є те, наскільки інтенсивним був цей досвід, чи дитина постраждала безпосередньо, чи була свідком травматичних подій, і що з дитиною відбувалося після окупації. Підтримка дітей та їхніх сімей після того, як подія завершилася, є тим фактором, який допоможе оговтатися від страшних подій та запобігти виникненню посттравматичного стресового розладу (ПТСР). МОЗ звернувся до дитячого психотерапевта, керівника клініки психічного здоров’я дітей, підлітків та молоді Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр Лесю Підлісецьку підготувати поради батькам, як підтримати свою дитину, яка пережила окупацію. Важливо розуміти, що це – базові прийоми, перші кроки, і подальша допомога залежить від того, яку травматичну подію пережила дитина. За матеріалами МОЗ
