Сьогодні російські окупанти вкотре завдали ударів по Херсону. Жорстоких ударів. Просто по місту... Будинки. Вулиці. Наші лікарні. Станом на цей час відомо про двох загиблих. Мої співчуття рідним та близьким. Усім пораненим надано необхідну допомогу.
Загалом лише за один цей день і лише за цей день на одній Херсонщині вже було більше 20-ти російських обстрілів – таких же, як по Херсону, суто терористичних. По місту Берислав, по селах області. Я дякую всім рятувальникам ДСНС України, усім працівникам Національної поліції, які ліквідовують наслідки обстрілів. Я дякую всім лікарям, медичним сестричкам, які надають допомогу. Місцевій владі, волонтерам, які не полишають напризволяще свої міста й громади.
Інтенсивні бої тривають в десятках точок по всьому фронту. Найбільш важкі – це Мар’їнський напрямок, Авдіївський, Бахмутський. Але також і південь, і Харківщина.
І в кожному місті України, де сьогодні був відносно тихий день… Усі, хто зараз у тилу. Усі, хто може просто побути в себе вдома. Усім варто пам’ятати, що битва за долю України триває. Триває вона не в соцмережах, не в суперечках один з одним про щось політичне, не у зʼясуванні стосунків. Ця битва там, де кожного дня українці й українки потребують підтримки. Конкретних речей, які посилюють Україну. Які додають міцності нашим позиціям – нашої держави. Які дають змогу відповідати ворогу на їхні удари нашими діями. Активними діями. Сміливими діями.
Я дякую всім, хто не забуває, що фронт щодня потребує підтримки. Я дякую всім, хто працює саме заради незмінної, постійної, реальної підтримки. Дякую всім, хто розуміє, як це важливо, щоб наші люди у прифронтових районах та на тимчасово окупованій території відчували, що Україна про них пам’ятає. Памʼятає й не залишить на знищення ворогу. Я дякую всім, хто не розчаровується, не витрачає свою дорогоцінну енергію на суперечки. Хто працює заради державних інтересів. Хто лікує і рятує. Хто вчить дітей та дійсно дбає про інтереси своїх громад. Хто виробляє зброю й снаряди для наших хлопців. Хто організовує волонтерські збори й попри все допомагає конкретним підрозділам. Дякую всім, хто тренує наших воїнів – і тут, в Україні, і в країнах-партнерах. Кожна така тренувальна місія – це конкретний внесок у перемогу, яка буде. Обов’язково. І якщо не просто в неї вірити. Якщо не просто чекати перемоги від воїнів. А якщо кожного дня робити все від тебе особисто залежне, щоб Україна стала сильнішою і щоб наших спільних можливостей стало більше.
Наступний тиждень – ми вже готуємо – обов’язково збільшимо можливості нашої держави. Зокрема, нашого оборонно-промислового комплексу. Ми готуємо й нові пакети військової підтримки від партнерів. Готуємо й посилення нашої ППО – це незмінний пріоритет.
Обовʼязково відповімо окупантам на терор проти наших людей. Завжди відповідаємо.
Слава Україні!
