Увесь день в Одесі тривала рятувальна операція на місці влучання російського «шахеда». Зараз ДСНС, поліція та інші служби продовжують працювати – є інформація про людей під завалами. Це був звичайний житловий будинок – один із багатьох, які зруйнували російські нелюди.
Станом на цей час відомо про сім загиблих, серед них дві дитини. Немовля – чотири місяці, його звали Тимофій. Та хлопчик – Марк, ще трьох років дитині не виповнилось. Мої співчуття всім рідним, близьким.
Вісім людей постраждали – ще дитина, три роки, дівчинка. Усім, хто був поранений, надається необхідна допомога. Я дякую кожному й кожній, хто бере участь у рятувальній операції, хто підтримує людей. І дуже важливо бути всім разом, допомагати.
У таких атаках саме «шахедами» жодного військового сенсу немає і бути не може. Це терор, який має на меті виключно знищення життів, виключно залякування людей.
Світ знає, що можна протиставити терору. Світ має достатньо систем ППО, систем захисту від «шахедів» і ракет. І затягування з постачанням зброї для України, ППО для захисту наших людей призводить, на жаль, до таких втрат, до того, що перелік дітей, чиї життя забирає Росія, постійно зростає. Україна не просила нічого більше, ніж треба, щоб захистити життя. А коли життя втрачаються, а в партнерів просто внутрішні політичні ігри чи суперечки, які обмежують наш захист, це неможливо зрозуміти. Із цим неможливо погодитись. І буде неможливо забути – світ памʼятатиме це.
Російський терор повинен програти. Це принципово. Немає нічого, що вони в Москві визнають, окрім сили. Отже, має бути більше нашої сили. І єдності. Єдності світу. Єдності тут, у нас, в Україні.
Якщо комусь ще не вистачає мотивації, «шахеди» щоночі – це мотивація. Російські ракети, російське зло. Кожна наша втрата. Кожен наш воїн, який віддав своє життя заради незалежності України. Чітке розуміння ворога і реальна, не удавана повага до наших героїв – усе це мотивація битись. Знищувати окупантів. І працювати заради нашої держави і людей. Заради зміцнення України.
Кожен, хто працює на державу, повинен бути в державі, за державу, дбати про державу. Про спільні інтереси, а не про якісь особисті. Особисті інтереси – після війни. Зараз усі мають підтримувати оборону, дбати про людей, про збереження життя. Кожен щодня має щось додавати Україні – нашій спільній силі.
Щодня я в комунікації з партнерами, щоб ми могли отримати саме те, що необхідно. Щодня – доповіді військових. Щодня Головком та командувачі на фронті, саме там, де потрібно. У Головкома – карт-бланш на кадрові зміни в армії, в штабах – будь-які.
Всі українські командири мають знати фронт, відчувати фронт – реальні потреби. Мають реально бути із солдатами, сержантами. Бути такими, якими потрібно, щоб досягати українських цілей.
На початку тижня після повернення генерал-полковника Сирського з фронту я очікую його з детальною доповіддю та конкретними пропозиціями щодо подальших змін і наших дій.
Готуємо і подальшу роботу з партнерами – наші зустрічі, наші перемовини – заради зброї для України, заради безперервності підтримки.
Сила потрібна, і від усіх. Треба виграти цю битву. Битву проти зла і також проти зневіри, на яку Путін дуже розраховує. Треба захистити Україну і життя. І ми можемо це зробити.
Я дякую кожному й кожній, хто зараз у бою, на бойових постах, на бойових завданнях!
Дякую всім воїнам мобільних вогневих груп, усім, хто захищає наше небо!
Дякую всім, хто працює в оборонці та щодня збільшує наше власне виробництво зброї. Це надзвичайно важливо.
І зараз я хочу також відзначити колектив ДСНС України – усіх рятувальників, а особливо тих, які працюють зараз в Одесі. Денис Пантелеєв, Віталій Чурилін, Олександр Ковзолович, Олександр Дога, Дмитро Головченко, Олексій Гармаш, Федір Кайсин, Олександр Попов, Михайло Тегза, Андрій Бахметьєв, Геннадій Карагеоргі. Дякую вам, хлопці! Дякую усім вам, дякую вашим колегам!
Слава кожному й кожній, хто в Україні, за Україну та з Україною!
