Військовослужбовець 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха солдат Юрій Гламазденко Указом Президента України відзначений державною нагородою – орденом «За Мужність» ІІІ ступеню. Юрій сам із діда-прадіда з Чернігівщини - виростав по сусідству з Павлом Тичиною. Але дитинство провів і виріс у Запоріжжі, що стало його другим домом. Звідти і призивався 24-го лютого у день початку повномасштабного вторгнення. Не став чекати повістки, вирішив і пішов. По розподілу потрапив до 53 окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха. Почав службу в одному із стрілецьких батальйонів. Цивільне життя Юрія було нерозривно пов’язано з автомобілями, тож і у війську він знайшов своє призначення за кермом евакуаційного авто, пройшовши до цієї посади шлях гранатометника і кулеметника в піхоті. Майже щодня під прикриттям ночі Юрій виїжджає в саме пекло, аби забрати поранених воїнів з поля бою. Не секрет, що саме машини евакуації стають пріоритетною ціллю у противника. Чую летить ворожий снаряд - вперед, об’їжджаючи вирви від прильотів, забрав поранених і одразу назад. Треба робити все швидко, з холодним розумом, бо від моїх дій залежить життя моїх товаришів, - каже Юрій. Великою духовною підтримкою для військового на фронті є віра, кохання і діти - дві донечки дуже пишаються татом та із нетерпінням чекають його вдома з перемогою. А плани після остаточної Перемоги Юрій має великі - знайти другу половинку, з якою народити омріяного сина. І разом з великою родиною оселитись на історичній батьківщині.
