24 роки ув’язнення. Такий вирок винесли в так званій днр жителю Запоріжжя Максиму. Хлопець – оборонець Маріуполя. Родина бореться за його звільнення. Добрий, справедливий, чуйний – так описує свого сина Максима запоріжанка Наталя. Хлопець навчався на енергетичному факультеті Запорізької інженерної академії. Потім пішов в армію і залишився служити в Нацгвардії, у військовій частині 3033. Коли почалося повномасштабне вторгнення, 26-річний Максим перебував в Маріуполі. Разом з побратимами з різних підрозділів прийняв на себе масований удар ворога. Був поранений, допомагав рятувати інших поранених бійців. А 12 квітня 2022 року потрапив у полон. – Остання смс від нього прийшла з чужого номера телефону: «Мама, я живий-здоровий. Все в порядку. Максим». Потім ми дізналися, що син перебував в СІЗО в Тверській області, в Кашині. Пізніше його перевели в колонію в Мордовії. За словами хлопців, яких звільнили з полону, це жорстока катівня, – розповідає Наталя. З Мордовії Максима доправили в Донецьк. Там над ним влаштували судилище. За словами згорьованої матері, вирок за надуманим звинуваченням – 24 роки ув’язнення. – Зараз Максиму 28 років. Вже два свої дня народження він провів у неволі. Ще в серпні 2022 року ми отримали від нього лист. Його передав Міжнародний Червоний Хрест. Всі фрази – ніби написані під копірку. А в якому він стані зараз, ми взагалі не знаємо. Військові з маріупольського гарнізону вкрай рідко потрапляють на обміни. І поки жодного із хлопців, яких засудили в днр, ще не звільнили. Всюди, куди ми звертаємося, нам говорять: чекайте, – зі сльозами на очах розповідає мати. І вона чекає і бореться. А разом з нею – брат і вітчим Максима, який виховав хлопця і став йому справжнім батьком. Вся сім’я бере участь в акціях, щоб нагадати світу про українських військовополонених.
