Представники запорізьких молодіжних організацій в День молоді поспілкувалися з учасником оборони Маріуполя Анатолієм Басенко. Участь у спецоперації ГУР з авіапрориву до Маріуполя, поранення, полон, звільнення та реабілітація. Про все це 30-річний ветеран відверто розповів учасникам зустрічі.
Анатолій родом з Донеччини, в минулому – шахтар. Війна для нього почалася в 2014 році. Хлопець служив в добровольчому полку «Дніпро-1». Перший бойовий досвід отримав під Пісками, поблизу Донецького аеропорту. Потім були Авдіївка, станиця Луганська, Попасна. Через два роки він звільнився, але довго залишатися цивільним не зміг – в 2018-му знов пішов в армію. На цей раз – у батальйон спецпризначення «Донбас». Бойові завдання і ротації за два роки служби стали для нього буденною справою.
– Повномасштабне вторгнення застало мене в Польщі. На той момент я там жив і працював. Але 26 лютого я вже був в Україні, приїхав до Києва і вступив до «Азову». Захищав Київ, брав участь в боях під Мощуном. Під час однієї з ротацій командування запропонувало взяти участь у спецоперації в Маріуполі. Коли сідали у вертоліт, я розумів, що це політ в один кінець, але не відмовився. Завдання було просте – допомогти маріупольському гарнізону якнайдовше стримувати ворога. Я і мої побратими, що погодилися летіти, зробили все, щоб його виконати, – розповів Анатолій Басенко.
В Маріуполі хлопець отримав важке поранення. В бункері на Азовсталі йому ампутували ногу. Разом з іншими оборонцями міста він потрапив у полон. Його та інших важкопоранених тримали в лікарні у Донецьку. Пропонували громадянство росії, але Анатолій не зрадив своїй країні і власним переконанням. За півтора місяці потрапив на обмін. Пройшов реабілітацію, навчився ходити на протезі. Сьогодні він – амбасадор громадської організації «Серце Азовсталі». Бере активну участь в усіх заходах на підтримку військовополонених гарнізону Маріуполя.
Поспілкуватися з героєм прийшли представники учнівської та студентської молоді, молодіжних організацій підприємств та патріотичного руху «Байда». Що було найважчим у полоні? Як Анатолій знайшов сили на відновлення після втрати ноги? Ким хоче бути в майбутньому? Як ставиться до жінок в армії? На ці та десятки інших питань хлопець відповідав максимально щиро та чесно.
– Саме молодь була ініціатором зустрічі із захисником України Анатолієм Басенком. Адже він знає війну зсередини і багато чого пережив. Попри важкий життєвий досвід, він не втратив позитивного ставлення до життя. І тепер мотивує нашу молодь зберігати оптимізм та силу духу за будь-яких обставин, боротися до кінця і вірити в перемогу, – зазначила т. в. о. начальника Управління молоді, фізичної культури та спорту Інна Киник.
