Завжди мав власну думку і був лідером. Про офіцера поліції Артема Ткаченка знайомі згадують лише з позитивом. 28-річний лейтенант загинув на початку квітня, захищаючи батьківщину на Оріхівському напрямку. Про це повідомляє Національна поліція України. – В нього було багато друзів, він був дуже позитивний, завжди з посмішкою, – розповідає Алла, мати полеглого правоохоронця. Артем родом із селища Кам’яне, що на Вільнянщині. Хлопець був дуже творчим та сумлінно вчився. Як пригадує його вчителька Лариса Федорівна, в нього завжди була власна думка. Ця якість переросла в активну життєву позицію. Після школи він одразу вступив до одного з вишів Запоріжжя, де отримав диплом економіста. Подальший шлях сина став для батьків несподіванкою. Після строкової служби він вирішив вступити до спеціального підрозділу Національної поліції України. Конкурс був великий – 50 кандидатів, а прийшли відбір лише троє. Серед них й Артем. З перших днів повномасштабного вторгнення рф в Україну спецпризначенців посилено готували до участі в активних бойових діях. Хлопець у складі оперативно-тактичної групи поліції давав відсіч окупантами. Він встиг попрацювати як у мінометному розрахунку, так і у групах антидронової підтримки. Керівництво бачило лідерські якості та потенціал молодого офіцера. У липні 2023 року його призначили інспектором взводу, а вже у лютому 2024 року – заступником командира взводу. В роковий для нього день, 8 квітня 2024 року, Артем у складі оперативно-тактичної групи поліції ГУНП в Запорізькій області брав участь в операції на Оріхівському напрямку поблизу села Новоданилівка. Під час мінометного обстрілу хлопці отримали інформацію про дронову загрозу. Артем вибіг з окопа і відкрив вогонь з кулемета по ворожому безпілотнику. Через декілька хвилин по позиції спецпризначенців вдарили артилерією. – Надійшло повідомлення, що в наш бік рухається ворожий fpv-дрон. Ми зайняли позицію в окопі, щоб його збити. Згодом почули свист. Долі секунди й – «приліт». Я прийшов до тями, до Тьоми підліз, але зрозумів, що – все, – поділився трагічною історією Глеб, побратим Артема. Поховали Артема Ткаченка на кладовищі у рідному селищі. Молодий хлопець мав багато планів і мрій на майбутнє, які так і не встиг втілити їх у життя. На фасаді школи у Кам’яному, де він вчився, встановили меморіальну дошку. За проявлені героїзм та особисту мужність поліцейського посмертно нагородили відзнакою «За оборону України».
