Внаслідок нічної російської атаки по Запоріжжю одна людина загинула, ще 22 – отримали поранення, з них – п’ятеро дітей. Від ворожого обстрілу ушкоджень зазнали житлові будинки, гуртожиток, спортивний комплекс, автосалон. Зруйнований під’їзд багатоквартирного будинку.
Після опівночі, коли люди вже спали, ворог завдав по місту три удари авіабомбами. Внаслідок російського обстрілу загинув 71-річний чоловік. Поранення отримали 22 мирні жителі Запоріжжя, серед них і п’ятеро дітей віком від 4 до 17 років. Девʼятеро запоріжців госпіталізовані, лікарі надають їм необхідну медичну допомогу.
– До нас поступило двоє людей з мінно-вибуховими травмами. Їхній стан оцінюється як середнього ступеня тяжкості. Загрози їхньому життю немає, – повідомив лікар Олександр Євгенович.
Ворог зруйнував один під’їзд багатоквартирного будинку. Серйозних пошкоджень зазнали й житлові будинки поблизу.
– Понівечені одразу два наших офіси. Вибиті вікна, зруйновані перестінки та стеля. Техніка, яка була в приміщенні, теж пошкоджена. Але приміщення ще можна відновити, – зауважив запорізький підприємець Олексій.
Країна-терорист завдала удару поруч із гуртожитком. Там мешкали студенти й вимушені переселенці. Вибиті разом із рамами вікна й двері, уламки скла на підлозі та ліжках – такі наслідки ворожого обстрілу.
– В момент прильоту я спав. Прокинувся від вибуху. Хотів відкрити двері, але вони не відчинялись. Довелось вибити їх. Потім допоміг бабусі із сусідньої кімнати вийти. У неї двері заклинило так, що потрібно було вибивати їх ногами, – поділився студент Антон, який у момент російської атаки перебував у гуртожитку.
Від шоку мешканці вибігали зі своїх потрощених кімнат босоніж, одягнуті в те, у чому лягли спати.
– Коли пролунав вибух, я відкрила очі, а на мене полетіло скло. Я вискочила босоніж у коридор, де вже зібрались люди. Повернулась до кімнати, щоб одягнути теплі речі. Тепер прибираю наслідки прильоту, – розповіла пані Віра.
Постраждала від ворожого обстрілу й будівля спортивного комплексу. Там тренувались діти й дорослі, готувались до змагань збірні Запорізької області. Тренерка зі спортивної аеробіки Дар’я з сумом оглядає своє робоче місце.
– Дуже шкода. Все, що було побудоване для дітей, розбите. В залі була дзеркальна стіна, ламінат – нічого немає. Не знаю, де нам далі тренуватись та готуватись до змагань. Тут уже неможливо це робити, – підсумувала Дар’я.
