Як перетворити грант у пів мільйона гривень на успішний бізнес та чому кожен цивільний має пройти курс нацспротиву? Ветеран-десантник Олександр Шевчук ділиться своєю історією повернення з війни. Він відкрив автомайстерню в Запоріжжі та доводить на власному прикладі: підтримка держави та віра у власні сили допомагають реалізувати будь-які мрії.
Олександр народився на Токмаччині в селі з поетичною назвою Кохане. Закінчив Мелітопольський державний педагогічний університет, три роки викладав у школі історію та географію А потім змінив роботу – переїхав до Києва, працював в будівельній сфері. Повномасштабне вторгнення рф в Україну застало його в столиці. В перші ж дні чоловік став до лав ЗСУ. На фронті мав позивний «Історик». Отримав бойову нагороду – орден «За мужність» ІІІ ступеня та інші відзнаки.
– Спочатку служив командиром відділення штурмового взводу у 95-й десантно-штурмовій бригаді на Київському напрямку. Пройшов повністю всю Київську операцію. Села Копилів, Мотижин звільняли. Потім, коли Київська операція вже закінчилась і ворога було вибито звідти, ми виїхали на Житомирщину. Там була сформована нова десантно-штурмова 46-та бригада. Нас перевели в неї і вже звідти ми поїхали на Херсонщину. Під час звільнення Білогірки у 2022 році отримав тяжке поранення. Повернувся через 9 місяців після лікування та реабілітації – також в 46-ту бригаду. Але вона вже була переведена на Донецький напрямок, в район Курахова. Це Курахівка, Гостре. Служив ще трохи більше року. А після другого важкого поранення звільнився, – розповів ветеран.
Повернувшись до цивільного життя в кінці березня 2025 року, Олександр приїхав до Запоріжжя. Тут – багато земляків і батько, що виїхав з окупації. Чоловік започаткував власну справу, скориставшись державним грантом. Відкрив авторемонтну майстерню, а пів мільйона гривень грантових коштів витратив на обладнання.
– Поки був у Збройних силах України, зрозумів, що ремонт авто на даний момент є необхідністю. І попит перевищує пропозицію. Тому вирішив займатися цим бізнесом. Почали недавно працювати, у мене два наймані працівники. Вони ВПО – теж, як і я, з Токмацького району. Офіційно працюємо, сплачуємо податки державі. Люди, які вже зверталися до нас за послугами, приїжджають знов – їх влаштовує якість, швидкість, відповідальність. Плануємо поступово розвиватися, – поділився Олександр.
Підприємницька діяльність спонукала ветерана продовжити навчання – він отримує другу освіту у сфері менеджменту та управління в Запорізькому національному університеті. А ще багато часу приділяє роботі в Центрі національного спротиву.
– Викладання в Центрі національного спротиву – це, напевно, більше для душі. Дуже важливо свої навички та досвід, здобуті безпосередньо на війні, передавати цивільним. Дуже подобається колектив, керівництво, напрямок, в якому ми працюємо і розвиваємося. Там своя атмосфера. В центрі працюють лише ветерани, які пройшли бойовий шлях, які отримали поранення. Всі хлопці передають свій власний досвід і навчають цивільних тактичної медицини, вогневої підготовки, орієнтування, управління БПЛА. На даний момент, я вважаю, необхідно, щоб кожна цивільна людина пройшла ці тренування і підготовку, – переконаний Олександр Шевчук.
Захисник надихається друзями, колективом, роботою і вірить у майбутнє України.
– Я вірю, що Україна буде дуже розвинутою країною. І все ще попереду і в України, і в українців. Своїм побратимам, що повертаються з фронту, скажу так: в цивільному житті нічого тяжкого немає. Якщо вони пройшли бойовий шлях, то й тут вони точно впораються. Якщо є підтримка близьких, рідних, друзів і допомога держави, все у них вийде, – зазначив ветеран.
