Які категорії заяв уже відкриті для подання в Міжнародному реєстрі збитків для України? Хто може подавати документи та як правильно зафіксувати втрати, завдані російською агресією? Цим та іншим питанням була присвячена чергова зустріч «Діалог влади та бізнесу», організована Запорізькою ОДА. Міжнародний реєстр збитків для України – це інструмент фіксації втрат держави, громад, бізнесу, завданих повномасштабною війною. Його створили у співпраці з міжнародними партнерами. – Міжнародний реєстр збитків покликаний зібрати та систематизувати інформацію про всі втрати, що виникли через війну, яку розв’язала росія. Ці дані в подальшому стануть основою для компенсацій та відновлення справедливості. Важливо, щоб усі учасники процесу – фізичні та юридичні особи, які зазнали збитків, – розуміли порядок подання заяв і основні вимоги до їх заповнення, – зазначила в. о. директора Департаменту економічного розвитку і торгівлі Запорізької ОДА Людмила Грабчилєва. Реєстр діє при Раді Європи. Наразі передбачено 43 категорії заяв про збитки, із них 16 – доступні для подання. – Це унікальна, перша у світі діджитал-система, яка тільки в електронній формі збирає вичерпну інформацію про збитки, завдані агресією рф проти України. Реєстр не приймає рішення про розмір компенсацій, не розглядає заяви по суті. Це задача майбутньої Міжнародної компенсаційної комісії. Крім того, у добровільний чи примусовий спосіб за рахунок держави-агресорки буде створено компенсаційний фонд. Однак наразі остаточного рішення щодо наповнення компенсаційного фонду не прийнято, – підкреслила керівниця Київського офісу Реєстру Ганна Христова. Спікерка наголосила на важливості подання заяв уже зараз. Адже чим ближче до часу, коли збитки були завдані, тим простіше зібрати докази, а обсяг поданих заяв формує міжнародну оцінку загальних втрат України. – Міжнародна спільнота оцінюватиме масштаб збитків саме на основі поданих заяв. Тому потрібно не зволікати, фіксувати втрати та переводити їх у юридичну площину. Це дозволить сформувати реальну доказову базу для майбутніх компенсацій, – додала Ганна Христова. Щоб заяву включили до Реєстру, збитки повинні відповідати ключовим критеріям: вони мають бути безпосереднім наслідком агресії росії та завданими після 24 лютого 2022 року на території України в межах міжнародно визнаних кордонів. Окрему увагу під час зустрічі приділили можливостям для бізнесу. Зокрема, учасникам роз’яснили нову доступну для подання категорію заяв – А.3.5 «Втрата приватного підприємництва». – У цій категорії підприємці можуть заявити про втрату прибутку через релокацію, втрату клієнтів або зупинку діяльності. Водночас інформацію про фізичну втрату активів, знищені комерційні приміщення слід вносити в інші категорії. Фізичній особі-підприємцю треба буде показати свої попередні та теперішні доходи, щоб продемонструвати, що через війну прибуток знизився. Дані про доходи підтягуватимуться автоматично з податкової служби, – повідомив юридичний радник Міжнародного реєстру збитків для України Ігор Караман. До Реєстру можна подавати декілька заяв відповідно до характеру втрат. Наприклад, щодо пошкодженого майна, вимушеного переселення в межах України або за кордон, втрати доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях. – Обмежень щодо кількості заяв немає. Людина може подати їх у всіх категоріях, які відповідають її ситуації. Головне – задокументувати події, зібрати докази та подати їх через вебпортал «Дія» в електронному форматі, – підсумував Ігор Караман. Під час зустрічі підприємці активно ставили запитання експертам та отримали вичерпні відповіді. Платформа «Діалог влади та бізнесу» продовжує свою роботу. Інформацію про час та тему наступної зустрічі можна дізнатися на інформаційних ресурсах голови Запорізької облдержадміністрації Івана Федорова та Запорізької ОДА.
