На острові Хортиця в Запоріжжі розростається особливий парк – Парк Честі. Родини полеглих Захисників і Захисниць України висадили тут ще 150 дерев – символ живої пам’яті про тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність держави. Кожне дерево – це більше, ніж саджанець: це окрема історія, нездійснені мрії, любов рідних і вічна шана Героям. Анастасія – дружина полеглого Олександра Богуславського. Для неї дерево в Парку Честі – це символ життя, яке вони мріяли прожити разом, і водночас вічна пам’ять про чоловіка, який став для своєї родини опорою, а для побратимів – людиною, що завжди приходила на допомогу. – Ми з ним дуже давно разом. Познайомилися, ще коли у школі навчалися. У нас є маленький синочок, якому 5 років. Чоловік був дуже щирою, дуже доброю людиною, завжди всім допомагав. Навіть коли я просила, щоб він беріг себе, він завжди говорив, що кожен хлопець повернеться додому в будь-якому випадку. На жаль, так сталося, що і він повернувся додому, але не так, як ми планували, як ми мріяли. У нас було дуже багато планів на це життя, – розповіла дружина загиблого Героя Анастасія Богуславська. Батько полеглого Захисника Володимир згадує сина Олександра як людину, яка з юних років вирізнялася наполегливістю, відповідальністю та високими життєвими принципами. – Він дуже гарно вчився. Закінчив школу, коледж, університет на відмінно. Коли почалася війна, він приїхав з Харкова до Запоріжжя, і вже 25 лютого 2022 року ми разом вступили до лав морської піхоти. Служили поруч – в одному батальйоні, в одній бригаді. Звісно, для мене, як для батька, дуже важливо, що хлопці пам’ятають і вшановують його пам’ять. Пам’ять про сина – це не лише особистий біль, а й велика гордість за його шлях і вибір, – поділився Володимир. Цього дня в Парку Честі висадили ще 150 дерев. Відтепер історія кожного Героя доступна за QR-кодом – щоб пам’ять про них жила вічно. – Як говорить Євангеліє від Івана: «Ніхто більшої любові не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх». І наша вдячність тим, хто поклав своє життя заради майбутнього. Такі знаки пам’яті, як висадження дерев – це свідчення того, що життя продовжується і дає надію, що перемога буде за нами. Ми розуміємо, що біль втрати ніколи не зникне, але віримо, що ця жертва не була даремною. Вічна пам’ять і вічна слава полеглим Героям України, – наголосив Преосвященний Фотій, єпископ Запорізький і Мелітопольський. Заступник голови Запорізької ОДА Михайло Семікін звернувся до сімей полеглих Захисників і Захисниць України із теплими словами підтримки. – Сьогодні ми у самому центрі Хортиці, в місці, яке народилося в любові та одночасно болю. Тут кожне дерево має своє ім’я, а кожна гілка нагадує про те, що життя триває, але триває завдяки тим, хто віддав своє. 550 імен навіки залишаться в історії цієї землі, в історії нашого Запоріжжя. Ми маємо зробити все, щоб пам’ять про них жила вічно, – підсумував Михайло Семікін.
