Підтримка релокованого бізнесу стала ключовою темою обговорення на регіональній платформі «Діалог влади та бізнесу». Запорізькі підприємці ознайомилися з діяльністю Асоціації релокованого бізнесу України та дізналися про державні та регіональні програми підтримки бізнесу. Одним з ключових економічних викликів війни є релокація бізнесу. Це складний процес, що вимагає адаптації та пошуку нових рішень. – Релокований бізнес – особливо вразлива категорія, яка потребує підтримки, адже ці підприємці втратили свої активи, а деякі, на жаль, втрачають своїх людей і вимушені починати все з нуля. Тому головне завдання влади – це максимально підтримувати та допомагати такому бізнесу. Однак напрацювати дієві інструменти підтримки, які відповідатимуть реальним потребам релокованих підприємців, можливо тільки у тісній співпраці – влади, представників бізнесу та бізнес-спільнот, – вважає заступниця голови Запорізької ОДА Оксана Матвіїшина. Однією з таких спільнот є Асоціація релокованого бізнесу України (АРБУ), яка була створена в лютому 2026 року. Її діяльність презентувала виконавча директорка Олена Гордон. Завдання АРБУ: обʼєднати релокований бізнес та бізнес, який постраждав від війни; зібрати розпорошений досвід бізнесу, який зазнав втрат; перетворити окремі проблеми підприємців на спільний порядок денний; побудувати системний діалог із державою, громадами та партнерам; розробити механізми вирішення проблемних питань підприємців на державному рівні. – Яку цінність має участь в Асоціації? По-перше, це доступ до державних програм і пільг, юридична і податкова підтримка, інвестиційні можливості, контакти з громадами, індустріальними парками та девелоперами. По-друге, це інформація про гранти та міжнародні інструменти. АРБУ – це жива бізнес-спільнота, де можна не лише говорити про проблеми, а й знаходити підтримку та рішення, – зауважила спікерка. – Коли підприємці приходять поодинці, їм співчувають. Коли ви приходите разом, ви є голос, вас вже чують, у вас є позиція. Тому дуже радий, що таку асоціацію було створено, – зазначив народний депутат. Про державну підтримку бізнесу учасникам зустрічі нагадав заступник директора Департаменту економічного розвитку і торгівлі облдержадміністрації Максим Кучеренко. гранти для переробних підприємств – 41 млн грн; мікрогранти та гранти на розвиток власної справи – 114 млн грн; компенсації за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб – 24 млн грн (програмою скористалися 435 роботодавців). Обласна влада також розширює регіональні інструменти підтримки бізнесу.
– Війна змінила географію українського бізнесу, але не змінила віри в Україну. Перед релокованим бізнесом стоять серйозні виклики. Де працювати? Де знаходити людей? Як запускати виробництво в новому регіоні? Де шукати фінансування і хто представлятиме інтереси такого бізнесу на державному рівні? АРБУ з’явилася як відповідь на потребу в системному представництві релокованого бізнесу та бізнесу, що постраждав внаслідок війни. Головна потреба підприємців – не разова допомога, а зрозуміла екосистема рішень, – переконана Олена Гордон.
Народний депутат України, заступник голови Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин Руслан Горбенко вважає створення Асоціації релокованого бізнесу важливим і своєчасним.
Руслан Горбенко розповів й про роботу над законопроєктом щодо підтримки релокованого бізнесу.
– Наразі розробляється законопроєкт щодо підтримки релокованих підприємств. За його умовами, передбачена допомога в 1 млн грн на релокацію, тобто на перевезення обладнання та людей, і компенсація 80 % за оренду в перші 3 місяці. В цьому законопроєкті буде визначатися, що таке релокований бізнес, тому що в законодавстві досі такого терміну немає, – повідомив народний депутат.
– У рамках першого пакету 10-річної комплексної програми підтримки прифронтових регіонів запроваджено низку преференцій для бізнесу. Серед них – збільшення квоти бронювання до 100 % та розширення програми «Доступні кредити 5-7-9 %». Запроваджено гранти на відновлення пошкоджених обстрілами переробних підприємств (до 16 млн грн) та програма енергогонезалежності бізнесу – до 15 тис. грн. До 6 місяців збільшено термін виплати компенсації роботодавцям за працевлаштування ВПО. Надважливим для тих, хто втратив бізнес на окупованих територіях, але залишився працювати в країні, стало рішення про запровадження мораторію на сплату кредитів на час дії воєнного стану та одного року після його завершення. Довгоочікуваним кроком для бізнесу став запуск з 1 січня поточного року страхування воєнних ризиків та можливість компенсації для прифронтових регіонів до 30 млн грн збитків у разі руйнувань. На початку квітня саме для прифронтових територій збільшено до 40 % компенсацію вартості сільгосптехніки українського виробництва, – відзначив Максим Кучеренко.
Загалом Урядом запроваджено десятки інструментів підтримки бізнесу. Зокрема, лише запорізькі підприємці у минулому році отримали:
Учасники зустрічі мали можливість поставити питання запрошеним експертам та представникам обласної влади, отримати потрібні контакти та матеріали презентацій.
Платформа «Діалог влади та бізнесу» продовжує свою роботу. Інформацію про час та тему наступної зустрічі можна дізнатися на інформаційних ресурсах голови Запорізької облдержадміністрації Івана Федорова та Запорізької ОДА.
