Які фактори спричиняють професійні захворювання? Як уникнути проблем зі здоров’ям в літній період? Відповіді на ці та інші запитання дали фахівці Південно-Східного управління Держпраці та Запорізького обласного центру контролю та профілактики хвороб під час брифінгу в медіацентрі ЗОВА. За рівнем професійної захворюваності Запорізька область посідає 4 місце серед регіонів України. Він пояснив алгоритм дій у разі підозри на виникнення професійного захворювання. – Якщо працівник вважає, що його відхилення в стані здоров’я викликані професійною діяльністю, він може звернутися до свого сімейного лікаря, який дасть направлення до профпатолога. Лікар-профпатолог робить запит на санітарно-гігієнічну характеристику умов праці до Держпраці. Ми складаємо і направляємо запит на підприємство, яке має надати нам документи про умови праці. Описуємо функціональні обов’язки, трудовий процес, результати атестації робочих місць, яка має проводитися кожні 5 років з інструментальними вимірами шкідливих факторів. На підставі цих даних працівник їде в науково-дослідні інститути або в лікувальні заклади, які мають право встановлювати діагноз щодо хронічних професійних захворювань. Там встановлюється діагноз. Після цього проводиться розслідування, а Пенсійний фонд призначає виплати, які передбачені чинним законодавством, – зазначив Сергій Чайковський. організувати якісне проведення медоглядів працівників; забезпечити працівників спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту; обмежувати тривалість стажу роботи працівників у шкідливих умовах тощо. Про необхідність забезпечення комфортних умови праці в літній період розповіла завідувачка відділу організації та забезпечення лабораторних досліджень Запорізького обласного центру та профілактики хвороб Оксана Шамрай. – Згідно із Конституцією України кожен з нас має право на належні, безпечні та здорові умови праці. При цьому забезпечити такі умови має роботодавець. Він зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів. Важливе місце серед таких умов посідає мікроклімат приміщень, де головну роль відіграють температура, вологість та швидкість руху повітря. Комфортні (оптимальні) мікрокліматичні умови праці – це умови, за яких зберігається не лише здоров’я працівників, забезпечується відчуття теплового комфорту, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності, – пояснила фахівчиня. За санітарними нормами, температура приміщень, де працівники виконують свої обов’язки сидячи і не потребують фізичного напруження має становити 22-24 градуси С, з фізичним напруженням – 21-23 градуси.
Головний державний інспектор Південно-Східного управління Держпраці Сергій Чайковський роз’яснив, що таке професійне захворювання.
– Професійне захворювання – це захворювання, яке виникло внаслідок професійної діяльності працівника і викликане впливом на нього шкідливих виробничих факторів і виробничого процесу. Профзахворювання є двох видів – гострі і хронічні. Гострі – це, як правило, отруєння, що виникають від короткострокового впливу шкідливого виробничого фактора на працівника протягом однієї зміни. Всі інші захворювання вважаються хронічними. Різниця між ними залежить саме від виду професійного фактора, який призвів до погіршення здоров’я. Це хімічні та фізичні фактори (шум, вібрація, іонізуюче випромінювання), фізичні перевантаженням працівників та інші, – зауважив державний інспектор.
– За останні 5 роки в Запорізькій області було зареєстровано 828 випадків хронічних професійних захворювань, з них 76 – у жінок. При цьому 97 % загальної кількості займають захворювання у працівників металургійної та гірничодобувної промисловості, – наголосив спікер.
Щоб зменшити рівень професійної захворюваності, Держпраці радить роботодавцям:
Що потрібно зробити роботодавцям для того, щоб працівники могли безпечно працювати?
– Тим, хто працює надворі, заборонено проводити роботи, якщо температура навколишнього середовища більше 37 градусів. Обов’язково забезпечити працівників холодною водою та створити їм умови (або кімнати, де вони можуть охолодитися, або якийсь затінок), де людина може попити води і знизити температуру тіла, перебуваючи в більш прохолодному місці. Також важливою умовою є використання головних уборів та носіння спецодягу із натуральних тканин, що дозволить тілу краще здійснювати теплообмін і регулювати температуру тіла, – поінформувала Оксана Шамрай.
– Спека у літній період негативно впливає на стан здоров’я людини при виконанні трудових та посадових обов’язків. Перегрівання на робочому місці викликає головний біль, нудоту, втому, млявість, сонливість і збільшує ризик настання нещасного випадку. Крім температури в приміщеннях, потрібно контролювати, щоб потік повітря від кондиціонерів не був направлений безпосередньо на людину, тому що це може негативно впливати на стан її здоров’я. Також треба складати робочі графіки так, щоб людина менше перебувала під впливом температури. Можна або змінювати години робочого дня, або зменшувати сам робочий день. Також треба постійно проводити лабораторні інструментальні дослідження параметрів мікроклімату – це важливо для забезпечення комфортних умов праці, – підсумувала Оксана Шамрай.
