Вже другий рік поспіль 10 липня в Україні вшановують пам’ять медиків, які віддали життя під час повномасштабної війни. О 14:00 у лікарнях по всій країні звучить особливий звук. Це стукіт людського серця, який повільно затихає. Приєдналися до акції й співробітники запорізьких лікарень. – Ми втратили не просто колег, а людей, які ціною власного життя рятували життя інших. У лавах ЗСУ Олександр був солдатом-водієм, а Дмитро командиром кулеметного відділення. Щороку, 10 липня, ми схиляємо голови перед їхньою мужністю, адже пам’ять про них має жити не лише в серцях рідних, а й у серцях усіх, хто мав честь працювати поруч. Для нас вони – частина великої родини екстреної медичної допомоги, – наголосила заступниця директора Центру екстреної медичної допомоги Аліна Дубініна. Пам’ятаємо кожного, хто віддав життя заради порятунку інших. Вічна і світла памʼять!
Проведення Дня вшанування загиблого медика ініціювала команда відзнаки «Орден святого Пантелеймона» за підтримки Міністерства охорони здоров’я України.
Загалом за роки великої війни росія вбила сотні українських медиків: лікарів, медичних сестер та братів, молодший медичний персонал та бойових медиків. Вони ставали цілями ворога на передовій, в операційних під обстрілами, у тилу та у власних домівках.
На одній з підстанцій екстренної медичної допомоги пролунала сирена на знак пам’яті про полеглих медичних працівників. Олександр Іваненко та Дмитро Євдокимов були водіями ЕМД. Чоловіки стали на захист Батьківщини з початком повномасштабного вторгнення та загинули під час виконання бойового завдання.
Приєднався до всеукраїнського Дня памʼяті загиблих медиків й колектив міської лікарні № 9. В медзакладі встановили порожні стільці із білими халатами і фотографіями на них. Це мовчазне нагадування про тих, хто більше не прийде на зміну. Хто вже ніколи не скаже: «Наступний пацієнт».
– Завжди медики були на першій лінії оборони нашої країни. Вони першими виїжджали на допомогу пораненим. Сьогодні ми схиляємо голови перед двома нашими лікарями: Лілею Клименко – лікаркою-невропатологом, яка загинула під час обстрілу Запоріжжя, та Артуром Пономарем – лікарем-хірургом, який загинув на фронті, – розповів директор міської лікарні № 9 Кирило Назаренко.
Запорізька область постійно живе під обстрілами і зазнає важких втрат. За час великої війни наш край втратив 34 медичних працівника. 17 з них загинули на фронті, рятуючи поранених бійців на полі бою та під час евакуації. Всі інші зазнали смертельних поранень на робочих місцях. Вони до останнього чергували в лікарнях, виїжджали на виклики швидкої та допомагали людям у прифронтових громадах.
– Ми знаємо цих людей, вони були з нами поруч. Вони загинули в цій несправедливій війні, віддали за нас своє життя. Ми повинні своєю працею та своїми вчинками вшановувати їх. Вони назавжди в наших думках і наших діях, – підсумувала медична директорка Запорізької обласної дитячої лікарні Наталія Богуславська.
