Міністерство культури України внесло запорозькі тулумбаси – як традицію виготовлення, навчання та гри на великих казаноподібних козацьких барабанах – до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Виготовлення інструментів та гра на запорозьких тулумбасах – жива традиція Запорізького краю. Вона поєднує виконавське мистецтво, традиційну музику, ремесло, усну передачу знань та військово-церемоніальні функції. На Запоріжжі побутують назви «Запорозькі тулумбаси», «козацькі тулумбаси», «грати на тулумбасах», «тулумбасити». Тулумбаси – це великі казаноподібні козацькі барабани з металевим або дерев’яним корпусом та натуральною мембраною. Їхнє виготовлення охоплює добір матеріалів, роботу з деревом і металом, створення мембран та калатал, оздоблення, ремонт і догляд за інструментом. Гра передбачає використання ритмічних формул, різних технік звуковидобування, ансамблеве музикування та публічне виконання. Тулумбасами раніше скликали громаду, супроводжували козацькі ради, урочистості, військові й святкові події. Їхнє звучання символізує силу, єдність, гідність і зв’язок із козацькою спадщиною. Передача знань і нині відбувається через безпосереднє навчання, слухове наслідування та спільну практику. Ці традиції мають важливе значення для локальної ідентичності Запоріжжя, культурної стійкості прифронтового регіону та передачі козацької звукової спадщини молодшим поколінням. В умовах повномасштабної агресії росії проти України тулумбаси стали символом спадкоємності, єдності та зв’язку між традицією Війська Запорозького й сучасним досвідом захисту держави.
