Майже половину свого життя Микита Устінов працює з собаками. Спочатку був поліцейським інспектором-кінологом, а наприкінці 2022 року добровольцем пішов на фронт. Після поранення ветеран повернувся до справи, з якої починав. Про його життєвий шлях розповідаємо у нашій рубриці «Історії справжніх». Рішення стати кінологом у Микити народилося невипадково. Спочатку була власна вівчарка, потім – знайомство з колективом, який визначив подальші роки життя. – Я з кінологічною службою пов’язаний вже більше 20 років. Люблю собак. У мене була особиста собака – вівчарка. І знайомий, який працював тут інспектором-кінологом, запропонував йти в кінологи. Я зацікавився, приїхав сюди, познайомився з особовим складом. Колектив був прекрасний, тому вирішив далі пов’язати свою діяльність з кінологічною службою, – пригадав чоловік. Повномасштабне вторгнення застало його дорогою на чергування. Два роки він воював командиром взводу гранатометників. Курдюмівка, Часів Яр, Майорськ, Торецьк – за кожною назвою залишилися свої спогади. Найбільше ж запам’яталися не бої. – Більш за все запам’ятовується те, коли виходить діставати поранених побратимів. У нас була підбита бойова машина, наші побратими були під обстрілами, і нам вдалося їх витягнути. Під прямим контактом з противником ми їх евакуювали, – поділився Микита. Вистояти у найскладніші часи допомагали ті, заради кого хотілося повернутися додому, і ті, хто був поруч на передовій. Передусім – сім’я та побратими. Наприкінці 2024 року після поранення Микита повернувся до Запоріжжя. Саме тоді йому запропонували очолити рідний поліцейський кінологічний центр. Тепер поруч із підготовкою службових собак у центрі працюють і над психоемоційною підтримкою людей. Разом із чотирилапими напарниками поліцейські виїжджають до поранених, допомагаючи хоча б ненадовго повернути їм посмішку. Тепер вже начальник Кінологічного центру ГУНП в Запорізької області каже, що собаки допомагають не лише іншим, а й йому самому. – Якщо щось трапилося в житті, поганий настрій, взяв собаку, пішов погуляв, поспілкувався з нею – все добре. Це найкраще розвантаження, – запевняє ветеран. Сьогодні в Кінологічному центрі працюють 25 поліцейських і 40 службових собак. Для Микити Устінова служба триває вже понад два десятиліття. За цей час змінилися виклики, але незмінним залишилося головне – відповідальність за людей і чотирилапих, які поруч.
– Я їхав мостами Преображенського, коли полетіли літаки, ракети. Ми постійно знаходились і жили в Кінологічному центрі. До останнього готувалися боронити Запоріжжя. В кінці 2022 року, коли я зрозумів, що окупації Запоріжжя вже не буде, це неможливо, я пішов добровольцем в Гвардію наступу – спецпідрозділ поліції «Лють», – розповів ветеран.













