Віддав своє життя за Україну у війні за Незалежність 11 грудня 2025 року. Меморіальну табличку з таким написом встановили на будинку в Бородинському мікрорайоні Запоріжжя, де проживав із родиною загиблий Захисник Ігор Урсол. Ігор Урсол доєднався до лав Збройних Сил у найважчий для країни час – у 2022 році. Він ніс службу в батальйоні управління 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго. Свій позивний «Harris» Захисник отримав невипадково. Як згадують побратими, під час базової підготовки підрозділ отримав американські радіостанції «Harris». Ігор проявив неймовірну наполегливість і прагнув опанувати їх досконало, вивчаючи інструкції від першої до останньої сторінки. Завдяки цій жазі до знань він швидко став незамінним фахівцем на передовій: самостійно ремонтував та програмував складне обладнання, чудово розуміючи, що від надійного зв’язку залежать життя бійців. Життя талановитого фахівця та незламного воїна обірвалося під час виконання бойового наказу. До свого останнього подиху Ігор залишався вірним військовій присязі та своєму обов’язку. Під час пам’ятної церемонії до присутніх звернувся співзасновник громадської організації «Разом. ЮА» Микола Хорішко. Саме це ветеранське об’єднання ініціювало більше року тому створення меморіальних табличок для вшанування полеглих побратимів. – Сьогодні ми зібралися, щоб віддати шану справжньому патріоту, чий подвиг назавжди вписаний в історію нашої громади та всієї України. Ця меморіальна дошка – це найменше, що ми можемо зробити для збереження пам’яті про Ігоря. Вона нагадуватиме всім жителям цього будинку і особливо молоді про ціну, яку наш народ платить щодня за можливість жити і працювати на рідній землі, – зазначив Микола Хорішко. За час впровадження ініціативи на будинках Запоріжжя встановили вже 29 меморіальних табличок. За QR-кодом на них можна дізнатися про життєвий та бойовий шлях героїв, що віддали свої життя за Україну.
Для військовослужбовців свого підрозділу Ігор Урсол став справжнім другом і наставником, на якого можна було покластися без жодних сумнівів. Товариші по зброї згадують його як людину честі з особливою, життєрадісною енергією, яка допомагала переживати найважчі дні. Він завжди приходив на допомогу і міг виконати чужу роботу, аби дати можливість побратимам відпочити.
– Мені дуже не вистачає його порад. Він був моїм старшим братом і я до нього часто звертався за порадами. Ігор по життю завжди мені допомагав, – поділився Андрій Урсол, брат загиблого воїна.
