В Осипенківському мікрорайоні Запоріжжя відкрили меморіальну табличку на честь загиблого Захисника Віталія Раткіна. Пам’ятний знак встановили, щоб вшанувати військовослужбовця, який віддав життя, захищаючи Україну. На церемонію прийшли його рідні, сусіди, друзі й побратими.
2025 року Віталій Раткін вступив до лав Національної гвардії України. Він став водієм 23-ї окремої бригади охорони громадського порядку «Хортиця» та виконував бойові завдання на Донецькому напрямку.
18 травня 2026 року Віталій загинув поблизу села Сергіївка на Донеччині. Автомобіль, яким він рухався до вогневої позиції, зазнав удару ворожого FPV-дрона.
Для родини Віталій був не лише Захисником, а передусім люблячим чоловіком і батьком. Разом із дружиною вони прожили 35 років. У нього залишилися дві доньки, мати та брат.
Донька героя, сержантка Анастасія Раткіна, також служить у Силах оборони України. Вона згадує батька як людину, на яку завжди могла покластися.
– Особисто для мене він був тією людиною, яка завжди приходила на допомогу. Я знала: що б в житті не сталося – батько завжди тут, допоможе порадою. Тепер дуже складно, тому що іноді не розумієш, як тобі бути. Хочеться подзвонити. Я взагалі хотіла, щоб на війну пішла я, щоб він не йшов туди. Хотіла забрати на себе весь цей негатив, який є в житті. Найжахливіше це те, що батько загинув там, звідки свого часу я ледь виїхала живою, – розповіла Анастасія Раткіна.
Побратими розповідають про Віталія як про одного з найкращих військовослужбовців підрозділу – доброго, відповідального, ініціативного та сміливого. Головний сержант мінометної батареї 23-ї бригади НГУ Володимир Сергійович наголошує, що Віталій прагнув якнайкраще опанувати військову справу та зробити свій внесок у захист України.
– Віталій – наш побратим, він не був – він є постійно в наших серцях. Це один із найкращих бійців. Він дуже хотів зробити свій внесок у завершення цієї війни. Це дуже велика втрата для нашого підрозділу, бо людина була дуже добра і старанна, – сказав військовослужбовець.
Побратим також підкреслив важливість встановлення меморіальних табличок на честь полеглих Захисників і Захисниць України.
– Це пам’ять, щоб інші бачили, що ім’я воїна ніколи не буде забуте. Воно буде постійно пригадуватися сусідам, побратимам, дружині, доньці, сім’ї, іншим мешканцям нашого міста та держави. Людина йде, бачить, що тут мешкав Герой, – зазначив Володимир Сергійович.
Загалом на будинках в різних районах Запоріжжя вже встановлено 30 меморіальних табличок на честь полеглих Захисників. Вони нагадують містянам про незламних героїв та ціну, яку українські воїни платять за свободу і незалежність України.


















