У Запоріжжі створили доступний та адаптований навчальний простір, максимально наближений до умов повсякденного життя. Тут діти з інвалідністю та особливими освітніми потребами отримують практичні навички, які допомагають їм бути більш самостійними у побуті та соціальному середовищі.
Простір облаштували у Центрі соціальної підтримки дітей та сімей «Затишна домівка». Він є частиною проєкту «Навички самостійного життя для дітей з інвалідністю», який реалізує благодійний фонд «Посмішка ЮА». Проєкт триватиме із липня 2026 року до січня 2027 року.
Його мета – допомогти вихованцям опанувати навички самообслуговування, ведення домашнього господарства, соціальної взаємодії та користування послугами громади. Водночас батьки та опікуни отримують практичні рекомендації, щоб продовжувати роботу з дітьми вдома.
Навички, які змінюють повсякденне життя
У проєкті беруть участь 72 дитини – 36 дівчат та 36 хлопців – віком від 6 до 17 років, які проживають у Запорізькій області. Серед них – діти з розладами аутистичного спектра, інтелектуальними, зоровими та слуховими порушеннями, порушеннями опорно-рухового апарату, а також діти без інвалідності.
Однією з учасниць програми стала 12-річна Єлизавета Федотова. Її мама Анастасія розповідає, що дівчинка вже покращила навички взаємодії з іншими дітьми та самоконтролю.
– Для родин, які виховують дітей з інвалідністю, такі можливості є особливо важливими. Для того, щоб вони могли самостійно себе обслуговувати. Щоб вони мали навички самостійного життя, – говорить пані Анастасія.
Важливість розвитку таких просторів відзначає і директорка Запорізького обласного центру реабілітації дітей з інвалідністю Вікторія Ковальова.
– На жаль, сьогодні таким родинам приділяється недостатньо уваги. Ми бачили очі цих дітей, коли вони раділи своїм набутим навичкам, бачили гордість батьків. Це дуже болюча тема, адже таких дітей стає більше – це факт, – зазначила пані Вікторія.
Навчання через практику
Для багатьох дітей опанування звичних щоденних справ потребує більше часу, системної практики та індивідуальної підтримки. Саме тому навчальний простір облаштований як середовище, де можна не лише отримувати пояснення, а й відпрацьовувати конкретні дії.
У кімнатах є меблі, побутова техніка, допоміжні засоби та матеріали для практичних занять.
Навчальна програма охоплює чотири основні напрями: самообслуговування, ведення домашнього господарства, соціальну взаємодію та взаємодію з громадою. Діти вчаться доглядати за собою, готувати їжу, прибирати, робити покупки, користуватися громадським транспортом, спілкуватися з однолітками та дорослими.
Заняття проводять чотири підготовлені тьюторки, які пройшли навчання із застосування прикладного аналізу поведінки (ABA). Робота будується індивідуально – з урахуванням потреб та можливостей кожної дитини.
– Це настільки індивідуально. Для формування цих навичок повинно бути постійне відпрацювання, закріплення та підтримка. Кожного разу ми бачимо зміни, які начебто непомітні. А для дитини вони суттєві, – – зазначає проектна менеджерка БО «БФ «Посмішка ЮА» Мар’яна Залозна.
Важлива роль батьків
Окремий напрям проєкту – робота з батьками та опікунами. Вони беруть участь у семінарах і отримують рекомендації щодо підтримки дітей та закріплення навичок у домашніх умовах.
Водночас під час занять дітям важливо мати можливість діяти самостійно, без постійної допомоги дорослих. Це сприяє розвитку комунікації та взаємодії з однолітками. На цьому наголосила директорка Департаменту соціального захисту населення Запорізької ОДА Світлана Лисенко.
– Батьки повинні працювати з дітьми вдома за рекомендаціями. А тут, у цьому просторі, – фахівці та дитина. Це дає можливість дитині вчитися самостійності, – зазначила Світлана Лисенко.
За її словами, такий підхід дозволяє дітям поступово адаптуватися до групового формату та вчитися взаємодіяти з іншими.
Простір, який має працювати й надалі
Навчання організоване в трьох групах по 24 дитини. За програмою ABA курс розрахований на два місяці та передбачає щонайменше три заняття на тиждень.
Водночас команда проєкту наголошує: формування життєвих навичок потребує тривалої та системної роботи. Тому одним із результатів проєкту має стати напрацювання моделі, яку надалі можна буде використовувати в інших громадах України.
До завершення проєкту очікується, що щонайменше 80 % дітей-учасників продемонструють покращення навичок самообслуговування та соціальної взаємодії.
