Вищезазначеним проектом Закону України передбачається внести зміни до:
Кримінального кодексу України в частині:
- включення до ст. 175. питання відповідальності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) за безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць;
- включення до ст. 191. питання відповідальності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем;
Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині:
- включення до ст. 41. питання щодо відповідальності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю - тягнуть за собою накладення штрафу на від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці - тягне за собою накладення штрафу на працівників від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
- включення до ст. 184-1. питання щодо відповідальності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) за використання в особистих чи інших неслужбових цілях державних коштів, наданих їм у службове користування приміщень, засобів транспорту чи зв'язку, техніки або іншого державного майна, якщо це завдало державі шкоди на суму, що не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в частині:
- доповнення п. 1 ст. 3-1. словами - арбітражний керуючий може одночасно виконувати свої функції не більше ніж у 10 справах про банкрутство.
Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) боржника, який має заборгованість із виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), призначається за погодженням з місцевим органом державної виконавчої влади. До призначення арбітражним керуючим такого боржника особа має подати до господарського суду підтвердження про погодження її кандидатури місцевим органом державної виконавчої влади.
Погодження відбувається шляхом подання звернення з кандидатурою арбітражного керуючого до місцевого органу державної виконавчої влади, який у дводенний строк надає письмову відповідь щодо погодження такої кандидатури чи вмотивованої відмови у її погодженні.
- включення до п. 5 ст. 3-1. питання стосовно зобов'язання арбітражних керуючих надання органам державної статистики інформацію щодо стану виплати такими підприємствами заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів); місцевому органу державної виконавчої влади інформацію щодо стану виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) у справах, порушених за заявою цього органу.
- доповнення п. 9 ст. 3-1. словами - ініціатором усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків за невиконання або неналежне виконання покладених на нього обов'язків може бути місцевий орган державної виконавчої влади щодо арбітражних керуючих, призначених за його погодженням.
- доповнення п. 2 ст. 6 в частині надання права на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство місцевому органу державної виконавчої влади щодо суб'єктів підприємницької діяльності, які мають заборгованість з виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.
- доповнення п. 3 ст. 6 в частині, що Господарським судом порушується провадження у справі про банкрутство суб'єктів підприємницької діяльності, які мають заборгованість з виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів
(обов'язкових платежів), незалежно від розміру суми такої кредиторської заборгованості за заявою місцевого органу державної виконавчої влади або кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
- доповнення ст. 7., тим, що заява про порушення справи про банкрутство подається боржником, кредитором або місцевим органом державної виконавчої влади у письмовій формі, підписується керівником боржника, кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами) чи місцевого органу державної виконавчої влади, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити:
- визначення ст. 26. того, що майно банкрута є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергової виплати заборгованості з заробітної плати та задоволення вимог заставодержателя.
- визначення ст. 31., того, що у першу чергу задовольняються:
а) вимоги щодо виплати заборгованості з заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нарахованого на ці суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
б) вимоги, забезпечені заставою.
Головне управління підтримує внесення змін до вищезазначених законодавчих актів.
