Згідно з Указом Президента України № 684/2014 від 23 серпня 2014 року ряду осіб, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність, призначено довічні державні іменні стипендії. Серед них є і наша землячка Капуляк Єлизавета Володимирівна.
Вона народилася 24 березня 1924 року в с. Княже Золочівського району Львівської області. Змалку співала у хорі, була у «Просвіті». Мріючи про вільну і незалежну Україну, дівчина допомагала ОУН-УПА.
У грудні 1944 року була заарештована органами НКВС та засуджена на 10 років з відбуванням в особливих таборах. Більше восьми років Єлизавета провела в ув’язнені у страшних таборах на Колимі.
Після звільнення деякий час працювала в Магаданській області, де й познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком – Василем, який також відбував покарання за правозахисну діяльність. У 1960 році родина переїхала до м. Запоріжжя.
Лише у незалежній Україні у 1993 році на підставі Закону «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» Капуляк Єлизавета Володимирівна була повністю реабілітована.
Єлизавета Володимирівна є активістом Запорізького обласного товариства політичних в'язнів і репресованих. Незважаючи на поважний вік, займається громадською діяльністю, неодноразово обиралась членом Проводу товариства політичних в'язнів і репресованих.
У 2008 році за вагомий особистий внесок у громадську діяльність та з нагоди 60-річчя Кінгірського повстання нагороджена Почесною грамотою Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих та нагрудним знаком «Малолітній політв'язень».
Слід відзначити, що Запорізьке обласне товариство політичних в'язнів і репресованих за останні роки тричі подавало кандидатуру Капуляк Єлизавети Володимирівні на призначення довічної державної іменної стипендії за правозахисну діяльність. Нова демократична влада на чолі з Президентом Петром Порошенком позитивно вирішила це питання.
Управління у справах та інформації
