Держкомтелерадіо звертається до українських ЗМІ з проханням скористатись рекомендаціями Українського інституту національної пам’яті щодо вшанування та висвітлення 70-тої річниці вигнання нацистських окупантів з України.
Саме такий термін замість сполучення «визволення України від фашистських загарбників» і надаліпропонують вживати історики.
«Термін «визволення» передбачає волю, свободу, а у 1944 році Україна не стала вільною, - зазначається у методичних матеріалах, розміщених на веб-сайті Держкомтелерадіо.
- Із вигнанням нацистських окупантів Україна не отримала волі, тільки опинилася під іншим пануванням, результатом якого стали масові репресії та депортації, зокрема сотень тисяч українців, поляків та цілого кримськотатарського народу. Волю і свободу Український народ отримав тільки після 24 серпня 1991 року, визволення України відбулося тільки з розпадом Радянського Союзу.»
Крім низки термінологічних зауважень, рекомендацій щодо ключових повідомлень пам’ятних заходів, українські історики пропонують ЗМІ робити наголос на тому, що вигнання нацистів з українських територій стало можливим завдяки масовій участі українців у лавах як Червоної армії, так і українського визвольного руху (ОУН та УПА), в лавах руху опору інших країн, арміях союзників, що воювали в Італії і Франції, на Далекому Сході та на Тихоокеанському театрі воєнних дій.
Розвінчуючи міф, що Росія могла перемогти німецьких окупантів без України, історики зауважують, що внесок України у розгром гітлерівської Німеччини та її союзників важко переоцінити. За весь час війни між СРСР та Третім Рейхом 1941-1945 років жителі УРСР складали приблизно 7 мільйонів або 23% особового складу Збройних сил СРСР, що більше, ніж військо Великої Британії, яка мобілізувала близька 6 мільйонів своїх громадян. За оцінками Інституту історії НАНУ, прямі людські втрати України становили від 8 до 10 мільйонів осіб, що більше ніж сукупні людські втрати Великої Британії, Сполучених Штатів Америки, Франції, Польщі та Канади (близько 7,4 мільйонів).
Також українські історики наголошують: слід пам’ятати, що «перемога над нацистськими окупантами – спільне досягнення антигітлерівської коаліції та визвольних рухів».
В умовах неоголошеної війни Український інститут національної пам’яті звертається до українських медіа з пропозицією ініціювати акцію пам’яті «Ті, хто боролися за Свободу» та висвітлювати у коротких відеороликах, аудіо матеріалах, розміщених у міжпрограмному просторі та новинах українських телеканалів, в радіоефірі історії легендарних українців. Героями таких оповідей мають стати, зокрема, кримськотатарський льотчик, Герой СРСР Амет-Хан Султан, український герой французького Спротиву Василь Порик, генерал УПА Василь Кук, Герой СРСР Олексій Берест, який встановив радянський прапор на Рейхстагу, Герой України Євген Березняк, який увійшов у популярну культуру під псевдо «МайорВихрь» і долучився до порятунку від тотального знищення Кракова та інші.
Також у методичних матеріалах надано перелік художніх та документальних фільмів, що відображають український вимір Другої світової війни, імена науковців, які спеціалізуються на цій темі.
На думку директора департаменту інформаційної політики Держкомтелерадіо Богдана Червака, рекомендації Українського інституту національної пам’яті мають сприяти українським ЗМІ вирішити ключове суспільне питання: формування в українців історичної пам’яті, яка буде позбавлена радянських та імперських стереотипів, котрі вже завдали багато лиха нашому народові. «Не секрет, - вважає Богдан Червак, - що російська пропаганда, зокрема, російські ЗМІ активно використовують комуністичні і радянські міфи для розпалювання війни на Донбасі, поневолення українського народу, роблять все, щоб українці не мали історичної пам’яті, яка опирається на державницьку традицію.»
