…Так вже влаштована людська природа, що все нове і незвідане страшить. Але чи так погані зміни, ініційовані державою? Які перспективи і можливості вони відкривають? Про це та багато іншого ПОЗИЦІЯ розмовляє з директором Запорізького офісу реформ Олександром Свистуном.
- Питання про схвалення перспективного плану добровільного об'єднання територіальних громад, розробленого Вашим офісом, депутати облради з тріском провалили. Як Ви вважаєте, що стало каменем спотикання?
- Виходячи з того, що говорили депутати, головною причиною було те, що ми і обласна державна адміністрація не надали економічного обґрунтування по тим громадам, які були сформовані в рамках проекту Перспективного плану. Це - перше. Друге, народні обранці вирішили, що план їм нав'язують зверху, порушуючи принцип добровільності. Звучали саме такі аргументи. Хоча у мене на цей рахунок є свої міркування. Ми об'їздили всі райони, де проводили консультації і зустрічі. Колосальний опір, насамперед, виходить від голів сільських та селищних рад. Тому що багато хто з них сприймає це як свою поразку. Вони втрачають ресурси, позбавляються повноважень і впливу на громади. Їх дуже бентежить статус старости, який передбачений у законі. Виходить, що на перше місце ставляться особисті інтереси.
- Яким повинен бути мінімальний розмір громади, яка матиме право розпоряджатися певними засобами так, щоб це було вигідно всім: як людям, так і державі?
- По всіх рекомендаціях, чисельність дієздатної, самостійної громади повинна бути п'ять і більше тисяч. Така міжнародна практика, якою доведено, що тільки така громада в перспективі може бути ефективною. Насамперед, це пов'язано з податками, а це зараз - основа бюджету територіальних громад. Друге - це процентне співвідношення коштів, які йдуть на утримання апарату такої громади і тієї частини бюджету, яка спрямовується на розвиток. Згідно з рекомендаціями, 20% має йти на утримання апарату, 80% на конкретні проекти, пов'язані з розвитком громади.
- До якого рівня повинна дійти децентралізація? Села, селища ...
- На даний момент те, що ми маємо - це перший етап реформи. Він зачіпає базовий рівень - села, селища ... Наступний етап - укрупнення на рівні районів. І кілька слів з приводу адміністративно-територіального устрою, який передбачає концепція реформування місцевого самоврядування. У перспективі у нас буде трирівнева система. На обласному рівні буде регіон. На субрегіональному, районному - так званий «повіт», і третій базовий рівень - територіальна громада. Їх формуванням в рамках перспективного плану ми зараз і займаємося.
- В Україні є чітке територіальний поділ - 26 областей та 490 районів. Скільки їх стане в результаті проведення реформи? Більше чи менше?
- Я можу точно сказати, що на даний момент у нас в країні є близько 12 тисяч територіальних громад різних рівнів. З них сільських, тобто базового рівня - 11 279. У результаті реформи ми вийдемо на цифру в півтори-дві тисячі таких громад.
Відносно районів - сьогодні їх 490. Після реформи планується, що кількість зменшиться до 120. Щодо регіонів, питання залишається відкритим. За тією інформацією, якою я володію, області залишаться у своїх кордонах і укрупнення їх не торкнеться. Хоча, якщо знову звернутися до міжнародного досвіду, область повинна мати чисельність населення від 800 тисяч жителів до 3 мільйонів. У нас далеко не всі регіони відповідають цим мірками.
- Як ми вже сказали, зараз мінімальна базова одиниця - це село. Навколо чого в рамках реформи їм пропонується об'єднувати?
- Відповідно до закону про об'єднання територіальних громад та урядової методики, визначається центр, який найбільш розвинений в плані фінансових ресурсів, інфраструктури, кадрового та інтелектуального потенціалу. Якщо ж говорити про рекомендації КМУ, такими центрами є, насамперед, міста обласного і районного значення, історично сформовані центри громад. Виходячи з цього, ми і будемо визначати для себе істотну частину адміністративних центрів територіальної громади.
- Які керівні органи передбачені для новостворених територіальних одиниць, і як вже на новій основі обиратимуться їх представники в обласну раду або Верховну Раду?
-Що стосується виборчого права, на даний момент зміни в закон не внесені, є тільки проект. Це буде наступним кроком. Якщо нам вдасться сформувати і затвердити перспективний план, люди почнуть об'єднуватися. Ось тоді можна буде говорити про внесення змін до виборчого законодавства. Про те, як будуть виглядати органи місцевого самоврядування на рівні територіальної громади, скажу наступне. У них буде власна місцева рада. При кожній з них буде виконавчий комітет, депутати обиратимуться за тим же принципом, що і зараз. Плюс до всього - староста, який автоматично стає членом виконкому. Він буде представляти інтереси тієї громади, де проживає, брати безпосередню участь у процесі формування бюджету. Районні адміністрації та районні ради на даному етапі залишаються. Область зберігає свою раду і адміністрацію. Остання, щоправда, буде переформатована.
- Які податки зараз залишаються на територіях? Як будуть братися податки на землю і нерухомість? Поки вони стягуються з того, що знаходиться в кордоні проживання. Можливо, варто поширити дію податку на всю іншу сільську територію - ліси, угіддя і так далі?
- Насправді, один з головних принципів цієї реформи - її повсюдність. Що мається на увазі? Якщо зараз сільрада має право розпоряджатися земельними ресурсами тільки в межах населеного пункту, то в результаті реформи громада отримає виняткове право розпоряджатися і тим, що знаходиться поза його межами. За рахунок цього збільшується база оподаткування. Що стосується прибуткового податку, тут я підтримую прихильників того, щоб в майбутньому його прив'язка була не до місця реєстрації підприємства, а до місця проживання його власника. Це світова практика. Ще один дуже важливий момент. Зараз прибутковий податок формується на рівні районів. В результаті реформи всі 60%, передбачених законом, будуть надходити до бюджетів громад. Словом, стимулів, які пропонуються, досить багато.
У контексті бюджетної децентралізації, не можна не згадати про бюджетне вирівнювання. Якщо раніше донори, перевищивши доходи, повинні були приріст віддати в центр, то тепер 50% цих коштів будуть залишатися на місцях. Таким кроком ми ще раз демонструємо, що зацікавлені в ефективних громадах. Дуже важливо і те, що тепер люди отримують право встановлювати ставки місцевих податків самостійно. Ця норма стосується податку на землю, нерухомість і т.д.
В цілому на місцях залишається 50% прибуткового податку, 25% екологічного податку, 100% податку на нерухомість, 5% акцизного збору на роздрібний продаж нафтопродуктів, алкоголю і тютюнових виробів.
На закінчення скажу: якщо ми знову звернемося до світового досвіду, то побачимо, що уряд делегував на місця один з найзначніших фінансових інструментів. Ніде на такі поступки не йшли, навіть у Польщі.
Олег ВАЛИК, газета Позиція
