До Дня вшанування пам’яті жертв політичних репресій, який щорічно відзначається у третю неділю травня, біля пам’ятного знака жертвам політичних репресій 1930-50-х років відбувся мітинг-реквієм. У ті роки у підвалі сусіднього будинку знаходилася катівня НКВС, де відбувалися масові розстріли. Дослідницьким колективом видання «Реабілітовані історією» встановлено імена 18,7 тис. жителів області, які загинули, понад 6 тис. із них були розстріляні без суду і слідства. Реальна кількість жертв у рази більша.
Згадати про мільйони українців, яких було закатовано, замордовано голодом, знищено в концтаборах та на засланні, прийшли заступник голови облдержадміністрації Едуард Гугнін, заступник голови – керівник апарату облдержадміністрації Зінаїда Бойко, заступник голови обласної ради Владислав Марченко, керуючий справами Запорізького міськвиконкому Роман Омельянович, представники громадськості, школярі та студенти.
- Цілеспрямоване знищення українства розпочалося за часів визвольних змагань 1917-21 років, коли наш народ не зміг відстояти свою державність через внутрішні суперечки, відсутність консолідованої національної еліти, байдужість до розбудови Збройних Сил. Як наслідок – геноцид 1930-х років, смерть сотень тисяч кращих синів та дочок Українського народу, борців за незалежність України. Сьогодні, як і сто років тому, ми знову боронимо нашу свободу, за мирне небо над нашими домівками віддають життя тисячі захисників України, у полоні держави-агресора утримуються десятки політв’язнів, серед яких Герой України Надія Савченко, - зазначив Едуард Гугнін.
Краєзнавець Анатолій Пеньок, завдяки історичним розвідкам якого запоріжці дізналися про трагічну загибель понад 700 немовлят у дитячому притулку по вул. Р. Люксембург, наголосив, що сталінський режим проводив планомірне знищення Українського народу з метою придушення найменших спроб спротиву, зміни структури населення та знищення історичної пам’яті. Дослідник українського національно-визвольного руху Юрій Щур розповів, що спротив радянському режиму чинили десятки тисяч патріотів, у тому числі і в Запорізькому регіоні – від селянських отаманів 1920-х років, які не пускали до рідного села червоні продзагони, до учасників дисидентського руху. Заступник голови обласного товариства «Просвіта» Олексій Мосейко підкреслив, що у рамках декомунізації із небуття повертаються імена видатних митців, літераторів, діячів культури, що були під суворою забороною у радянські часи. Про трагічну долю кримськотатарського народу розповіла голова національно-культурного товариства «Алтин-Ай», донька репресованого «ворога народу» Рахіма Ахмерова.
Загиблих вшанували хвилиною мовчання та панахидою, до пам’ятного знака поклали квіти.
Управління у справах преси та інформації
