У рамках відзначення сторіччя Української революції 1917-1921 років Запорізька область готується до ювілею звільнення Олександрівська від більшовиків. У зв’язку з цим в облдержадміністрації відбулася нарада з обговорення організаційних питань відзначення цієї історичної події.
У квітні 1918 року з півдня до нашого міста увійшли загони Українських січових стрільців під командуванням ерцгерцога Австро-Угорської імперії Вільгельма Габсбурга, який багато років жив в Україні та взяв ім’я Василь Вишиваний. Одночасно з північного сходу підійшов запорізький корпус полковника Петра Болбочана. Під тиском українських військ червоні відступили. Справжнім святом народного єднання за участю понад 2 тисяч місцевих жителів став спільний парад «болбочанівців» та січових стрільців на площі Свободи, біля Народного дому. Історики назвали ці події «українською весною».
Директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій облдержадміністрації Владислав Мороко наголосив, що запоріжці мають нарешті дізнатися про справжню історію, не сфальсифіковану радянськими пропагандистами. Посадовець також запропонував увічнити пам’ять про Кримський похід Української армії. Адже після Олександрівська частини Петра Болбочана рушили далі, вибили більшовиків із Мелітополя та за кілька днів у ході блискучої військової операції звільнили Крим. Згодом наші військові квартирували на півдні області, ліквідували банду, що тероризувала жителів с. Радивонівка Якимівського району.
Заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Олександр Зубченко розповів про план відзначення революційних подій. Розпочнуться заходи з науково-практичної конференції у Запорізькому національному університеті. На території залізничного вокзалу «Запоріжжя-1», де навесні 1918 року точилися запеклі бої з більшовиками, заплановано відкрити меморіальну дошку. До речі, у лавах січових стрільців воював Петро Франко – син великого Каменяра. Крім цього, пам’ятні таблички громадськість запропонувала встановити на будинку Ліщинського (пр. Соборний, 52) та на колишній міській електростанції на пл. Свободи, де у грудні 1917 року тривали бойові дії між загонами вільних козаків, гайдамаків та матросами, що прибули встановлювати радянську владу, але зазнали поразки. Інформаційну дошку також розмістять на поліклініці по вул. Військкоматській. Сто років тому на кошти запорізьких волонтерів тут формувалася Самокатна сотня - мобільний підрозділ із 14 кулеметами та добре мотивованим особовим складом.
Пам’ятні місця Української революції визначать і в районах області. У с. Лисогірка відкриють меморіальну дошку на честь молодих повстанців, які окопалися на високих кручах та не давали більшовикам вивозити хліб по Дніпру. Пам’ять про історичну зустріч патріотів України із Заходу та Сходу увічнять у с. Біленьке. У с. Приморське Василівського району згадають про століття великого козацького свята, яке організували українські вояки на початку травня 1918 року.
За словами кандидата історичних наук, керівника центру «Спадщина» Юрія Щура, «запорізька весна» стала справжнім проявом соборності України, прикладом об’єднання зусиль українців, які століттями жили в різних державах, але боролися проти спільного ворога. Доктор історичних наук професор Федір Турченко закликав активізувати інформаційно-роз’яснювальну роботу, приділивши першочергову увагу школярам та студентам. На думку народного депутата України першого скликання Олександра Білоусенка, важливо, щоб про Українську революцію 1917-1921 років більше розповідали засоби масової інформації, демонстрували документальні фільми та відеолекторії. Тільки так можна викорінити стереотипи про «петлюрівців», що й нині використовуються російськими агресорами.
Обласна влада спільно з патріотичною громадськістю готується гідно відзначити сторіччя «української весни», провести чимало просвітницьких заходів, розповісти нашим землякам правду про бурхливі події на запорізькій землі.
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
